Background: Previous studies demonstrated a health improving effect in patients underwent an automatic vibratory massage taking 10 minutes. One of reasons that may explain a healing effect of the automatic massage is a stimulated increase in both blood circulation through vascular system and effective size of blood vessels.Objective: This paper aims to quantify a contribution of the automatic mechanical massage of low extremities into the observed reduction in arterial blood pressure and explain this effect.Material and Methods: In this study, the low extremities of male and female patients were exposed to low frequency (12 Hz) mechanical vibrations for 10 minutes and the change in systolic and diastolic arterial blood pressures before and after this procedure was measured.Results: The experiments showed there is a reduction in systolic and diastolic arterial blood pressures after vibrational massage. There were corresponding 3.5±1.8 mmHg and 3.1±1.6 mm Hg arterial blood pressure reductions among men and 5.5±3.2 mm Hg and 2.2±1.2 mm Hg reductions among women.Conclusion: We explained this effect by increasing effective radius of blood vessels. Based on the Hagen-Poiseuille equation, we made estimates for the relative change in the effective radius of blood vessels. They gave the 0.7% and 1.3% increases in the effective radius of blood vessels in low extremities in men during systole and diastole, respectively, and the corresponding 1.1% and 0.6% increases in the effective radius of blood vessels of low extremities in women during the same periods.

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна Ключові слова: верхні сечові шляхи, черевна частина сечовода, сечовід, плід, людина. Мета роботи -з'ясувати особливості кровопостачання верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 58 препаратах плодів людини 4-10 місяців 81,0-375,0 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД) з використання комплексу методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін'єкцію судин з подальшою рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. На початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) встановлюється дефінітивна топографія кровоносних судин верхніх сечових шляхів. Черевна частина сечовода кровопостачається сечовідними гілками яєчкової (яєчникової) артерії, сечовідними гілками від ниркових та капсульних артерій. У проксимальному відділі сечовода визначається їх анастомозування. Варіантами кровопостачання черевної частини сечовода є сечовідні гілки черевної частини аорти та внутрішніх клубових артерій. Наприкінці плодового періоду онтогенезу людини форма сечовідних артерій стає звивистою, що збігається з прискореними темпами зростання їх довжини та уповільненням збільшення довжини сечовода. У плодовому періоді ВУР чітко визначається присечовідна клітковина в оточенні пластинок заочеревинної фасції, причому вона більш виражена позаду черевної частини сечовода. Венозний відтік від черевної частини сечовода відбувається проксимально у ниркові, дистально -у сечовідні, капсульні, яєчкові (яєчникові) вени. На бічній поверхні мисково-сечовідного сегмента чітко визначається дугоподібна вена, яка ймовірно відіграє роль венозного циркулярного кола між різними шляхами відтоку крові від черевної частини сечовода. Висновки. 1. Кровопостачання черевної частини сечовода у плодів людини забезпечується сечовідними гілками яєчкових (яєчникових) артерій та капсульних артерій нирки. 2. Для примискового сегмента сечовода характерна наявність трьох внутрішньостінкових венозних сплетень, розміщених у підслизовому прошарку, м'язовій та зовнішній оболонках, які анастомозують між собою завдяки проникним венам. 3. Венозним колектором черевної частини сечовода є дугоподібна вена, яка знаходиться на його бічній стінці. Венозний відтік здійснюється у двох напрямках: краніально -в капсульні та ниркові вени, каудально -у капсульні, сечовідні та яєчкові (яєчникові) вени. 4. Критичними періодами розвитку черевної частини сечовода є 4-5-й місяці внутрішньоутробного періоду розвитку -час можливого виникнення варіантів їх синтопії з судинами та природжених вад.

No abstract

Tsyhykalo O.V. Individual anatomic variability of the renal pyelocaliceal system and upper urinary tract in the fetal period of human otogenesis. Higher State Educational Establishment of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsy, Ukraine.ABSTRACT. Background. The study of the individual anatomical variability of the kidneys and upper urinary tract in the fetal period of intrauterine development (IUD) will clarify the etiology and form a clear idea of the causes and timing of the structure and possible occurrence of congenital malformations of the urinary system. Objective. To find out the features of individual anatomical variability of the renal pyelocaliceal system in the fetal period of human ontogenesis. Methods. 102 specimens of human fetuses 160.0-480.0 mm of parieto-calcaneal length (PCL) (4-10 months of IUD) were studied. A set of morphological examination methods was used, which included anthropometry, morphometry, vascular injection, X-ray techniques, preparation and statistical analysis. Results. Among the variants of the structure and congenital defects of the upper urinary tract on our material (specimens of human fetuses) found doubling of the renal pelvis and ureters (4); bends of the pyeloureteral segment and megaureter (2); polymegacolyx and megacolyx (2); aberrant renal vessels (8). In our opinion, the main role in the occurrence of congenital hydronephrosis belongs to defects in the development of the upper urinary tract and vasoureteral conflicts, in which close syntopic connections of the renal pelvis and proximal ureter with abnormal vessels can cause urodynamic disorders. Conclusion. 1. In our material, 15.7% of fetuses revealed variants of structure and topography, as well as defects in the development of the upper urinary tract. 2. In female fetuses the revealed variants and anomalies of structure and topography prevailed those in male sex in the ratio 5: 3. 3. Variants of the structure of renal vessels and their syntopy with the renal pelvis and ureter in all observations were a potential danger of vasorenal conflicts, which would further lead to hydronephrotic transformation of the kidney.

No abstract