The main economic condition for improving the standard of living is to ensure the transition to high labour costs and, accordingly, to decent wages. The classical wage system requires the improvement of the basic principles due to the existing weak points: demotivating relation between the tariff coefficients; imperfect characteristic of the "staff category" when grading the tariff rates. The aim of the study is to substantiate the methodological approach to the construction of a unified tariff grid for economic activities. Using the methods of discriminant analysis, additive and multiplicative convolution, the method of calculation of the unified tariff grid by types of economic activity for the relevant stages is proposed: the method of calculation of the unified tariff scale by the types of economic activity in the following stages: calculation of the initial minimum salary for the first-rate worker as the basis for further determination of the fair remuneration, using the integral coefficient of the average monthly wage per hour worked; calculation of the optimal ratio between tariff rates with eleven percent increase in payment rates; taking into account the coefficientstimulator of the level of professional competencies knowledge when grading the tariff rates. In results, we believe that the proposed method of regulation of the tariff system of remuneration will provide a socially fair principle of remuneration -corresponding to the level of professional knowledge of remuneration for labor, regardless of its area of application.

The development of social and labor relations, due to the global globalization processes, requires an innovative approach in the state regulation of the organization of wages, demanded by the realities of the labor market. It is important to determine the criteria and indicators for assessing the level of development of instruments of influence of state institutions to ensure the principle of justice and social balance in the construction of an algorithm for calculating remuneration for work. The purpose of this publication is to substantiate the methodological approach to the construction of a hierarchy of differentiation of levels of state regulation of wages, for use in the cluster ranking of the national economy by industry. The necessity to improve the effectiveness of the intervention of state institutions in the system of organization of wages. The dynamics of the average monthly wage of full-time workers per hour worked is analyzed in order to justify the discrepancy that exists in the amount of wages in various sectors of the economy. The classification of the levels of influence of state institutions on the organization of wages, the fundamental basis of which are analytically justified differences in the state of the organization of wages for each type of economic activity in a particular situation on the background of continuous monitoring and presents a hierarchical classification of levels of regulation for sectors of the national economy. With the help of cluster analysis tools the substantiation of methodical bases of improvement of scenarios of the analysis of the level of need for state regulation in order to optimize the effectiveness of this process is carried out. The hypothesis about the existence of the trend of combining objects into clusters according to the existing state of the indicators of the organization of wages in the sectors of the economy of Ukraine is indicated and justified.

Окреслено основні вектори щодо розуміння сутності диференціації оплати праці як соціальної детермінанти в механізмі організації оплати праці. Визначено і охарактеризовано основні соціально-економічно-нормативні чинники впливу на процес індивідуалізації заробітної плати. Запропоновано систематизацію чинників, які охоплюють базові вектори визначення сутності індивідуалізації оплати праці: соціальний вектор (ринок праці як регулятор основних тенденцій зайнятості працездатного населення, державне регулювання у сфері соціальних гарантій, відповідність оплати праці залежно від ступеня володіння професійними компетентностями), економічний вектор (підвищення рівня ефективності господарської діяльності як резервів для фінансового забезпечення індивідуалізації оплати праці, підвищення рівня ефективності праці суб’єктів трудових відносин), нормативний вектор (посилення соціального і правового захисту громадян України, які працюють за кордоном, забезпечення нормативно-правовими засадами рівних умов оплати праці в різних секторах економіки).На основі цього запропоновано модель пошуку резервів фінансового забезпечення цього процесу задля прискорення соціального й економічного розвитку національного господарства в цілому, яка обґрунтовується за допомогою інструментів кореляційно-регресійного аналізу. Інтерпретація результатів проведеного дослідження надала можливість охарактеризувати основні напрями, які дозволяють визначити чинники впливу на формування фінансового забезпечення індивідуалізації рівня оплати у праці, це збільшення фонду робочого часу і зменшення кількості працівників, яким нарахована зарплата в межах мінімальної зарплати.