The procedure of anthropization extent modeling for landscapes and/or physic-geographic taxons was implemented for the specified megaregion. It includes Ukrainian physic-geographic zones of mixed and broad-leaved forests and forest-steppe. The spatial data bases (SDB) were organized for the implementation megaregion by appropriate geoinformation processing of up-to-date open digital spatial data sources. The implementation operating scale of anthropization extent for physic-geographic taxons was substantiated and created in accordance with the megaregional SDB. The scale embodies 55 operating land use and/or land cover (LULC) systems causing determinate anthropization extent. The last is presented by corresponding to mentioned systems anthropization categories and indexes. The operating scale was strictly implemented for the megaregion. The implementation included the anthropization extent modeling at the level of physic-geographic areas and districts. The interpretation of the obtained model results was carried out. The results display that the land use consequences are altogether unfavorable for the natural environment of the megaregion. Environmental Research, Engineering and Management 2018/74/2 68The model implementation achievements indicated the relevance and objectivity of proposed approaches to the landscape anthropization extent modeling. The approaches are applicable to schemes and projects of environmental management.

The article is devoted to the problem of systematization of cartographic and geo-information teaching tools, the methodological features of their use in order to form the cartographic competence of students. The paper reveals the essence of geographical information systems (GIS) and the possibility of their use in the process of teaching geography.It is grounded that the use of cartographic and geoinformation facilities in the process of studying geography contributes to the formation of the ability of students to develop simple cartographic and combined models (cartograms and mappings) on the basis of contour maps; to develop and use general and special geoinformational educational models; to perform various cartographic-geoinformation tasks of constructive direction, combined with prospects of development of natural resources, environmental protection, transport and industrial construction, etc.

The article highlights the urgency of the problem of formation and development of emotional intelligence of teachers and students, which solution is related with present-day modernization of geographical education. The authors analyzed the concept of "emotional intelligence" and characterized the transformation of this concept. Based on the study of psychological and pedagogical literature, the authors identified the main elements of emotional intelligence – self-knowledge, self-regulation, empathy and motivation. They proved the need to develop emotional intelligence in geography teachers as a necessary condition under which teachers can form it in students. The paper points out the peculiarities of the formation of subject geographical competence of students "emotional and value attitude to the environment and human activity in it", which is closely related to the formation and development of their emotional intelligence in the process of learning geography. The article analyzes the conditions for the development of emotional intelligence in adolescence, highlights the characteristic of this age emotional properties. The authors substantiate the specific possibilities of developing the emotional intelligence of students in geography lessons through the use of teaching methods, which are a set of emotional and sensory influences on the student's personality in the process of organizing his educational and cognitive activities. Here the methodical methods of formation of emotional intelligence developed by authors are presented, their content and procedure of realization found out, conditions of their application in the course of training of geography are characterized.

Стаття присвячена актуальній проблемі застосування навчального моделювання у процесі викладання й навчання географії у закладах вищої та загальної середньої освіти. У роботі обґрунтовано психодидактичні засади організації навчально-пізнавальної діяльності студентів і учнів за допомогою навчальних моделей; визначено науковий, предметний і діяльнісний аспекти їхнього застосування; наведено відмінності наукових і навчальних моделей; конкретизовано етапи навчальної діяльності, спрямованої на формування пізнавальних дій учнівської молоді, схарактеризовано особливості навчального географічного моделювання. Ключові слова: психодидактичні особливості, навчальнопізнавальна діяльність студентів і учнів, навчальна модель, навчальне географічне моделювання, географічні об'єкти вивчення.

У статті проаналізовано проблему опанування новітніх навчальних технологій шляхом застосування геоінформаційних навчальних моделей, визначено місце моделей у системі засобів навчання географії, розтлумачено понятійно-термінологічний апарат методики їхнього застосування. Встановлено, що застосування такої методики у процесі навчання майбутніх учителів географії дає змогу підготувати їх до модернізації засобів навчання географії в закладах загальної середньої освіти. Ключові слова: викладання і навчання географії; професійна компетентність вчителя географії; засоби навчання; геоінформаційні навчальні моделі; новітні навчальні технології; модель; методика; майбутні вчителі географії.