ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського" 1 , Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги 2 Шляхи профілактики тромбоемболічних ускладнень у травматологічних хворихМета роботи: проаналізувати ефективність профілактики тромбоемболічних ускладнень у травматологічних хворих, які пере-несли операційні втручання. Матеріали і методи. Обстежували пацієнтів травматологічного відділення Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги. У 2016 р. госпіталізовано 1410 хворих різних вікових категорій, які були поділені на 3 групи. Першу групу -263 чоло-віки (18,6 %) -склали хворі із політравмою та несприятливим прогнозом для життя через тяжкість захворювання. У другу гру-пу входили пацієнти із поєднаною травмою -462 хворих (32,8 %) -із сумнівним прогнозом для життя. Третя група -685 пацієн-тів (48,6 %) -хворі з ізольованою травмою і сприятливими наслідками лікування. Усім пацієнтам, крім загальноклінічних обсте-жень, визначали кількість тромбоцитів, час згортання крові, тривалість кровотечі і в усіх вивчали коагулограму (протромбіновий індекс, протромбінову активність, тромботест, загальний фібриноген, фібриноген В, фібриноген А, активований час рекальцифі-кації). Стан венозної системи нижніх кінцівок досліджували за допомогою дистальної висхідної флебографії, кольорової допле-рографії і дуплексної ультрасонографії апаратом SIMENS ACUSSON X 300. Результати досліджень та їх обговорення. Усім хворим у повному об'ємі було проведено профілактику тромбоемболічних ускладнень шляхом застосування антикоагулянтів із низькою молекулярною масою і обов'язковим комплексом кінетерапії. Ци-бор у лікувальній дозі призначали з 1-ї доби перебування пацієнта в стаціонарі до 10-14-ї доби післяопераційного періоду один раз на добу підшкірно в ділянку живота. Для пацієнтів із помірним ризиком та високим операційним ризиком (великі втручання, вік, старший 40 років, ожиріння, серйозні супутні захворювання) цибор призначали по 5000-7500 МО на добу протягом перебу-вання пацієнта в стаціонарі. При підозрі чи наявності змін з боку венозного русла ніг у хворих із обтяженим анамнезом прово-дили одягання еластичних панчіх та еластичне бинтування. Субопераційні рухи у гомілковостопних суглобах, рання активізація хворого після операції, лікувальна фізкультура здійснювались у всіх пацієнтів. Венотоніки (детралекс, флебодію та ін.) застосо-вували у комплексному лікуванні пацієнтів із хронічною венозною недостатністю. В осіб із підгострим і хронічним тромбофлебі-том підшкірних вен здійснювали хірургічну профілактику тромбоемболічних ускладнень. Кросектомію виконано у 9 (1,9 %) па-цієнтів як перший етап перед операційним втручанням.Ключові слова: тромбоемболізм; травматизм; профілактика.Постановка проблеми і аналіз останніх до-сліджень та публікацій. Тромбоемболізм є одним із найбільш грізних ускладнень після операційних втручань, які зумовлюють високу ле тальність.Частота тромбоемболізму перебуває в залеж-ності від тривалості, травматичності втручань і, за даними більшості авторів, зростає із збіль...

Мета роботи -проаналізувати і оцінити роботу циклової методичної комісії із хірургічних дисциплін в організації навчаль-ного процесу вищих навчальних закладів.Основна частина. Проведений аналіз 18-річної роботи циклової методичної комісії з хірургічних дисциплін ДВНЗ "Терно-пільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України".Діяльність методичної комісії із хірургічних дисциплін була спрямована на удосконалення організаційного та методичного забезпечення навчально-виховного процесу. Вона надавала рекомендації стосовно вдосконалення навчальних планів підготовки спеціалістів за відповідними напрямками та структурування змісту навчальних програм. Планування роботи методичної комісії здійснювали щорічно на основі рішень і рекомендацій ректорату, вченої ради університету, деканатів. План роботи складали на кожний навчальний рік у червні місяці. Після обговорення та схвалення методичною комісією план роботи затверджував ректор. Засідання методичної комісії проводили один раз на два місяці. При необхідності скликали оперативні позачергові за-сідання. У разі необхідності на засідання методичної комісії запрошували представників відповідних структурних підрозділів університету та окремих викладачів, які мали відношення до питань, що розглядали на методичній комісії. Рішення методичної комісії приймали відкритим голосуванням і вважали прийнятим тоді, коли за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні, доводили до відома працівників хірургічних кафедр університету впродовж 3-х днів. Однією з особливостей роботи комісії була реалізація навчально-виховних цілей. Зміст цієї роботи полягав у вдосконаленні методичної майстерності викладачів, зміні авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно-орієнтовану.Висновок. Циклова методична комісія з хірургічних дисциплін повинна бути однією з ланок цілісної системи організації навчального процесу в медичному вищому навчальному закладі.Ключові слова: вищий навчальний заклад; циклова методична комісія; хірургічні дисципліни.The aim of the study -to review and evaluate the work of cycle method commission on surgical disciplines in the educational process at higher educational institutions.The main body. The analysis of 18 years of work of cycle method commission on surgical disciplines at I. Horbachevsky Ternopil State Medical University was made. Methodical commission on surgical disciplines is aimed at improving organizational and method support of educational process. It provided recommendations for improving curriculum specialists in the relevant  elds and structuring curriculum content. Planning of methodical commission is made annually on the basis of decisions and recommendations of the administration, academic council of the university dean. After plan discussion and approving by method commission it was approved by the rector. Method Commission Meeting is held once every two months. If necessary, extraordinary meetings are convened operational. At the meeting of Method Commission may invite representatives of relevant depa...

No abstract

Background. The study of thromboembolic complications prevention in trauma patients, who underwent surgery, is presented in the research.Objective. Patients were examined in the Department of Traumatology of Ternopil Municipal Hospital. The first group, 263 people, (18.6 %) consisted of patients with polytrauma and unfavorable prognosis and significant disease severity. The second group comprised patients with combined trauma, 462 people (32.8 %) – a doubtful prognosis for life. The third group, 685 people (48.6 %) involved patients with isolated trauma and positive treatment outcome.Methods. All patients, besides general clinical examination, underwent evaluation of the number of platelets, clotting time, duration of bleeding and study of coagulation (prothrombin index, prothrombin activity thrombotest, total fibrinogen, fibrinogen A, activated recalcification time). The venous system of lower limbs was examined using distal ascending phlebography, color Doppler and duplex ultrasonography SIMENS ACUSSON X 300.Results. A comprehensive prophylaxis of thromboembolic complications was carried out using low-molecular weight heparin as well as essential complex kinetic treatment. Bemiparin in an appropriate dose was administered once a day for 10-14 days of postoperative stay in the hospital. For the patients with moderate risk and high surgery risk (major surgery, over 40 years old in age, obesity, and serious comorbidities) Bemiparin was administered at a dose of 5000-7500 IU per day during patients’ stay in the hospital. In individuals with sub-acute and chronic thrombophlebitis of subcutaneous veins the surgical prophylaxis of thromboembolic complications was performed.Conclusions. The combination of physical, drug and surgical prophylaxis prevented the thromboembolic complications in trauma patients.