У статті аналізуються визначення поняття «e-learning» різними науковцями. Розглядається електронне навчання як сучасний навчальний процес, що базується на використанні комп'ютерно комунікаційних технологій та електронного подання навчального матеріалу. Описуються етапи становлення «e-learning», визначених С. Семериковим. Наводяться основні компоненти «e-learning»: інституція, менеджмент, технологія, педагогіка електронного навчання, етика, дизайн інтерфейсу електронних курсів, ресурсна підтримка, оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у процесі електронного навчання. Автором характеризуються переваги і недоліки е-learning. Визначаються особливості використання електронних засобів навчання у процесі е-learning. Розглядається системне бачення технологій e-learning в освітньому середовищі, яке можливе за умови установлення типології сфер електронного навчання. Йдеться про асинхронне та синхронне навчання, комбіноване або змішане навчання, перевернуте навчання, дистанційне навчання, адаптивне навчання, систему управління знаннями та особливості залучення e-learning до даних форм навчального процесу. У статті наведено приклади різних програм та хмаро орієнтованих платформ, для організації e-learning,

518X доктор педагогічних наук, професор кафедри філософії, політології, психології та права Одеської державної академії будівництва та архітектури (Одеса, Україна

Intercultural communicative competence (ICC) is a component of the general concept of communicative competence, which refers to the ability to establish effective communication with representatives of different social-cultural regions. The role of ICC is growing significantly with the intensification of globalization processes. The purpose of the present academic paper is a comprehensive research of intercultural communicative competence of students-philologists while studying a foreign language at university. To achieve the purpose outlined, the following methods have been used, namely: analysis; synthesis; generalization; ascertaining experiment; the method of formative experiment; comparison. As a result of the research conducted, a diagnostic model has been developed in order to determine the level of ICC formation in students of foreign philology (based on English); a tactic of stimulating the initially diagnosed level of students' ICC by conducting a formative experiment with subsequent secondary diagnostics for measurement of efficiency of the offered technique. It has been determined that the factors that have influenced the results are as follows: the complexity of the methodologies applied, the duration of the formative experiment, the intensity of work on improving ICC, individual features of participants (motivation, attitude to learning in general, etc.). It has been determined that there is a direct link between ICC and the development of students' language skills. ICC lies in the plane of practical application of a set of acquired linguistic skills and the acquisition of personality traits of transcultural communicative literacy. Comparison of the results of primary and secondary diagnostics according to the diagnostics model developed by us has revealed that the average increase in the result of the formation of ICC was 2.4% in the group of 20 respondents, which is a variant of positive dynamics. Intercultural communicative competence is closely linked to the development of students' linguistic skills; there is a strong interdependence between them.

No abstract

No abstract