The aim of the study is to determine the composition and functional significance of anticipatory resources in the process of temporal regulation of sensorimotor action. Materials and methods. The subjects were male (35 people) and female (31 people) students. The tasks of a simple sensory response, a choice reaction (three alternatives), and a “double choice” were implemented in a computer version of the experiment. In the “double choice” task, the stimulation variation was first provided (possible stimuli: one or three), and then a stimulus for a fast motor response was presented after some time, the orientation time (independent variable). Results. The participants’ initial reaction to the option with three alternative stimuli in the “double choice” task was negative. The time of the motor response falls linearly as the orientation time increases in both the male and female groups for the variant with one possible stimulus and the frequency of anticipatory effects and premature actions increases in a quadratic pattern. It must be noted that with enough orientation time, determining the expected duration of the sensorimotor action is quite straightforward. It was demonstrated that, in the presence of a margin of orientation time, operational estimates and revisions of the time required to accomplish an action dramatically improve the likelihood of anticipatory effects. Conclusions. Actualization of the anticipatory resource (which includes temporary memory standards, the ability to accurately determine and correlate the durations of processes and time intervals, time estimation skills, and individual characteristics that influence decision making) ensures the determination of the total duration of a sensorimotor action, prompt correction of its implementation, and a significant reduction in the time it takes to respond to a motor stimulus.

У статті представлено проблему функціонування копінг-захисних механізмів особистості в різних стресових ситуаціях. Окреслено погляди вчених щодо взаємозв’язку копінг-стратегій особистості й механізмів психологічного захисту в процесі саморегуляції. Установлено наявність кореляційних зв’язків між показниками копінг-стратегій і механізмами психологічного захисту психологів у різних стресових ситуаціях. Доведено, що в психологів під час військових подій взаємозв’язок між механізмами регресії та заміщення має найбільшу значущість, що свідчить про домінування механізмів захисту в копінг-захисному конструкті. Найбільшу кількість взаємозв’язків з механізмами психологічного захисту отримали копінг-стратегії конфронтації та втечі-уникнення. Проаналізовано копінг-стратегії й механізми психологічного захисту в психологів, які здійснювали свою професійну діяльність в онлайн форматі в умовах карантину. Установлено значущі взаємозв’язки між механізмами проєкції й раціоналізації, між механізмом проєкції та копінг-стратегією визнання відповідальності. Найбільшу кількість взаємозв’язків з механізмами психологічного захисту отримали копінг-стратегії планування рішення проблеми й позитивної переоцінки. Доведено, що копінг-захисні механізми психологів пов’язані зі змістом важких життєвих ситуацій і зумовлені соціальною позицією та соціальною роллю. Під час військового конфлікту знижують напруження й дають змогу виграти час для пошуків шляхів виходу зі стресової ситуації, механізмів заперечення, компенсації. Під час пандемічних викликів у психологів актуалізуються механізм проєкції та копінг-стратегія самоконтролю. Очевидно, що ситуація військового конфлікту для психологів є найбільш стресогенною. Чим більш значуща стресова ситуація, травмівна для самої особистості, тим більше вона залучає несвідомі механізми долання труднощів. Використання механізмів психологічного захисту у взаємозв’язку з достатньою кількістю копінг-стратегій створює єдиний механізм, що дає змогу психологам адекватно оцінювати стресові ситуації та здійснювати свідомі дії для вирішення проблеми.

El objetivo del artículo es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los estados mentales dominantes de los militares que sirven en el ejército, algunos de los cuales participaron en operaciones militares; determinar los parámetros, estudiar la estructura y la interdependencia de los factores. Se utilizó las herramientas de psicodiagnóstico que reflejaron de manera relevante el sujeto y el objeto de la investigación. Se interpretó cualitativamente los estados mentales dominantes de los encuestados, se aclaró el número óptimo de factores de la investigación y se describió las características semánticas psicológicas del fenómeno estudiado. El análisis factorial ANOVA permitió determinar la estructura de los estados mentales dominantes de los encuestados, que combina siete estados actuales (F1-F7), lo que constituye el 71.651% de la dispersión. El más importante de la estructura factorial es F4 “La Dominación pragmática”, que tiene más interrelaciones (n = 4) y la conexión más estable con F1 (rs=.333; p≤.01). Se argumentó que los parámetros psicológicos, la estructura y la interdependencia de factores son componentes clave para resolver las tareas de actividad táctica, de servicio, de fuego y de combate. Es conveniente poner en práctica los resultados del estudio durante la formación profesional y el entrenamiento táctico de los militares.

The purpose of this research is to investigate the correlation between emotional stability and the following mental health parameters: personal anxiety, self-regulation, neuroticism, and life purpose in athletes of various levels of qualification. Research methods: the study used standardized valid methods including standard questionnaires, r-Pearson correlation analysis, and Student’s t-test to determine significant differences. Results. The research was based on the idea of athletes as self-organization and self-development subjects. As athletes’ sports qualifications increased, there was a statistically significant decrease in personal anxiety, neuroticism, and an improvement in self-regulation as predictors of emotional stability (р<.05; р<.01). Diverse life goals (.233; р<.05) and belief in their implementation (.437; р<.01) were vital for athletes’ dischargers. athletes of the highest level were well aware (.501; р<.01) of the need for diversity (.382; р<.05) and harmony (.434; р<.05) of life purposes. Conclusions. The connection between respondents’ emotional stability and mental health was experimentally proven. Emotional stability has been demonstrated to have a positive impact on the development of respondents’ sports qualifications. The level of awareness of athletes’ life purposes – complex dynamic formations that reflect the nature of knowing their own life situation determined their psychological well-being.

У статті представлено теоретичний аналіз проблеми адаптивності як здатності до адаптації в певних типах соціальних ситуацій. Встановлено адаптивні стилі психологів із різними формами реагування на стрес, які містять копінг-захисні механізми та емоційні властивості особистості. Адаптивний (активно-чутливий) стиль заснований на активних способах долання стресової ситуації з виявами емоційної чутливості. Психологи долають негативні переживання шляхом переосмислення та планомірного вирішення проблем із виявами емпатії до оточуючих. Адаптивний (емоційно стійкий) стиль відображає показники адаптивних можливостей та пристосування до вимог середовища. Ця адаптивна позиція характеризується емоційною стійкістю та свідомими стратегіями саморегуляції. Дезадаптивний (захисно-експресивний) стиль представлений адаптивними можливостями разом із несвідомими захисними механізмами та характеристиками емоційного реагування. Для встановлення контактів психологи використовують захисну позицію завдяки механізмам регресії та заміщення із збереженням емоційної насиченості та емоційної нестабільності (експресивність, емоційна збудливість, емоційна лабільність-ригідність, інтенсивність емоцій). З’ясовано, що доцільно розглядати адаптивний рівень емоційно-функціонального потенціалу як стійке поєднання емоційних властивостей та копінг-захисних механізмів саморегуляції. Залежно від домінування емоційних властивостей або копінг-захисних механізмів особистості у стресових ситуаціях адаптивність особистості може бути гнучкою і адекватною до ситуації або визначати особливості емоційної саморегуляції. Доведено, що адаптивні стилі психологів мають певні характеристики. Структура кожного адаптивного типу долання стресової ситуації – активно-чутливого, адаптивного (емоційно стійкого) – представлена копінг-стратегіями та емоційними властивостями особистості. Дезадаптивний стиль (захисно-експресивний) відображає несвідомі форми реагування на стрес (регресія, заперечення), у яких домінують характеристики емоційного реагування (експресивність, емоційна лабільність).