У статті досліджено реформування системи каторжних тюрем у Російській імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Встановлено, що виникнення каторжних тюрем на території України пов’язано з пенітенціарною реформою імператора Олександра ІІ 1869 р., у результаті якої в Харківській губернії було створено Новоборисоглібський і Новобєлгородський каторжні централи. Доведено, що основною причиною відкриття каторжних тюрем в Україні стало зростання революційного руху та збільшення кількості засуджених осіб до каторжних робіт за революційну пропаганду. У результаті пенітенціарної реформи 1906-1907 рр. на території України було відкрито Харківську, Херсонську та Миколаївську каторжні тюрми.

Питання розвитку іспано-британських відносин після Першої світової війни досить побіжно досліджувалося як зарубіжними так і вітчизняними науковцями. Тому навіть на сучасному етапі у працях дослідників побутує така думка, що у міжвоєнний період відносини між двома країнами майже не розвивалися. З огляду на це, автори поставили собі за мету на основі іспанських та радянських періодичних видань того періоду, які були одним з важливих джерел інформації, проаналізувати іспано-британські відносини після Першої світової війни. У ході дослідження було встановлено, що протягом 20-30-х рр. відносини між Іспанією та Великою Британією були більше розвиненими у економічній сфері, але складними та суперечливими у політичному напрямку.

Стаття присвячена розвитку торгівлі в Одесі протягом 1941-1944 рр. – період румунської окупації на матеріалах «Одесской газеты», зокрема, розглянуто інструменти та механізми реалізації торговельної політики окупаційною адміністрацією та її вплив на соціально-економічне життя міста. Доведено, що найбільш розповсюджена серед населення міста була базарна торгівля і функціонування 8 ринків. Крім базарів, відбулося відкриття 63 торгово-промислових підприємств. Автори дійшли до висновку, що торгівля в Одесі у роки румунської окупації мала такі риси: 1) позитивний вплив на забезпечення населення продовольством; 2) чітко регламентований механізм контролю за якістю продукції, її продажем (укази губернатора Трансністрії щодо правил торгівлі); 3) здійснення аналізу загальної економічної ситуації у місті (функціонування торгово-посередницької контори).

У статті досліджується діяльність місцевої поліції на території півдня України під час німецько-румунської окупації регіону в 1941-1944 рр. Доведено, що українська допоміжна поліція сформувалася й активно використовувалася німецькою та румунською окупаційними режимами вже у перші місяці війни для підтримки «нового порядку» на захопленій території. Встановлено, що основними напрямками роботи поліції були: охорона громадського правопорядку, розслідування кримінальних злочинів, затримання політично неблагонадійних осіб, участь у каральних операціях тощо.