The modern system of higher education requires the use of the latest information and communication technologies (ICT) for the thorough organization of the educational process and comprehensive coverage of effective methods and means of teaching in universities. By virtue of its specificity, the crowdsourcing model of searching, analyzing, collecting and interpreting information has always been more complementary to the business sphere, where it is required to reduce the cost of processing a large amount of data by many participants in the process. But in recent years, this methodology has begun to spread to the education sector, which has its positive and negative sides. Crowdsourcing is one of the least common and little-researched teaching methods for attracting ICT in the modern educational space. The article describes the main definitions of the concept of “crowdsourcing”, highlights the methods and means of its application in the system of modern higher education, analyzes the positive and negative aspects of the use of crowdsourcing in the educational space of universities, suggests ways of assimilation of crowd technologies with teaching philological disciplines. Selected areas of application of crowdsourcing have advantages over traditional models of research procedures in the teaching of philological disciplines in higher education institutions (lower cost, higher speed or productivity, etc.). Crowdsourcing opportunities for the organization of auxiliary research procedures during teaching philological disciplines should attract the attention of applied and academic researchers. This type of crowdsourcing application meets the need to work with a growing amount of data and can be effectively implemented using existing ICT.

No abstract

Стрімкий розвиток інформаційних технологій та глобалізаційних процесів зумовлює зміну сучасної освітньої парадигми. Провідні заклади вищої освіти впроваджують інноваційні технології, а викладачі та студенти в процесі навчальної взаємодії все частіше створюють новітні освітні середовища. З-поміж інноваційних освітніх трендів помітно вирізняється дистанційне та змішане навчання, охарактеризоване інтеграцією кращих практик традиційної та електронної освітньої взаємодії на рівні окремої освітньої програми курсу або дисципліни. У статті акцентовано увагу на корисності, зручності G Suite for Education (це Google Classroom, Google Meet та набір інших інструментів) – безкоштовного пакета хмарного програмного забезпечення й цифрових інструментів від компанії Google для організації дистанційного навчання, для забезпечення якого в умовах карантину та створення єдиного інформаційного середовища навчального закладу, педагогічні працівники та адміністрація Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка перейшли саме на використання пакета даних хмарних сервісів. Хмарно орієнтовна платформа Google Classroom G Suite for Education робить навчання більш продуктивним: дозволяючи зручно публікувати й оформляти завдання, організувавати спільну роботу й ефективну взаємодію всіх учасників освітнього пpoцecy. Створювати курси, роздавати завдання i коментувати роботи студентів – все це можна робити в одному cepвici. Google Classroom є зручною платформою для навчання, за допомогою якої сиcтeмy освіти можна зробити максимально гнучкою, інтерактивною i персоналізованою. При цьому кожен студент може підібрати темп сприйняття матеріалу, обробки та засвоєння інформації, що, у свою чергу, сприяє підвищенню зацікавленості, а отже, і збільшенню мотивації до навчання, кращому засвоєнню матеріалу та спонукає до саморозвитку і самоосвіти. Ключові слова: дистанційне навчання, електронна платформа, цифрові інстументи, Google Classroom, G Suite for Education.

Digital transformation of education affects all levels of learning and requires subject teachers to undergo relevant professional development. The article discusses the current issue of professional development of subject teachers in the context of digital transformation of education. Challenges and opportunities that arise for subject teachers during the process of digital transformation of education, such as the use of digital technologies, virtual resources, online learning, individualized learning, etc., are analyzed. The importance of developing digital literacy and professional competencies of subject teachers for successful work in the digital environment is explored. Various strategies and approaches to professional development of subject teachers are also considered, such as pedagogical courses, trainings, professional collaboration networks, etc. The article concludes with conclusions and recommendations for further professional development of subject teachers in the context of digital transformation of education, including the development of digital literacy, adaptation to changes, and effective use of digital technologies in the educational process.

El artículo define la esencia y estructura del fenómeno "madurez espiritual de los futuros maestros". Substancia el concepto de desarrollo de la madurez espiritual de los futuros docentes, define componentes, criterios, indicadores y caracteriza los niveles de madurez espiritual, y corrobora las etapas de su desarrollo dentro de los futuros docentes en educación pedagógica. El propósito del artículo es corroborar y probar la efectividad del sistema de tecnologías pedagógicas del desarrollo de la madurez espiritual de los futuros maestros de manera experimental. La verificación experimental del sistema de tecnologías pedagógicas demostró su eficacia, que se manifestó en la diferencia entre los niveles de desarrollo de la madurez espiritual de los estudiantes de control y los grupos experimentales.