A total of 38 species of mosquitoes of the Culicidae family of two subfamilies Anophelinae and Culicinae belonging to 6 genera, were identified on the territory of Kharkiv Region from 2009 to 2019. Dirofilaria larvae were found in 932 insects, which was 4.46 % of the surveyed mosquitoes. The prevalence of the infection of female mosquitoes by dirofilaria was 4.46 ± 0.24 %, while the mean intensity of dirofilariae was 5.4 ± 2.1. Infection of mosquitoes with dirofilariae is currently detected in 11 districts of Kharkiv Region and the city of Kharkiv. The infection rate of mosquitoes of the genus Aedes was 3.83 ± 0.63 %, of the genus Culex — 0.75 ± 0.34 %, of the genus Anopheles — 0.12 ± 0.39 %, whereas females of the genera Culiseta, Coquillettidia, and Uranotaenia were uninfected. It was found that in Kharkiv Region there were 2 types of canine dirofilariae — Dirofilaria immitis (Leidy, 1856) and Dirofilaria repens (Railliet & Henry, 1911), with a predominance of Dirofilaria repens. For the period from 2009 to 2019, we examined 378 blood samples from dogs (190 males and 188 females) aged from 8 months to 13 years with suspected dirofilariasis. According to the results of the studies, 140 samples were positive, the prevalence of infection by the larvae of Dirofilaria spp. in blood samples from dogs with suspected dirofilariasis was 37.03 ± 0.12 %, while infection with Dirofilaria immitis was 2.86 ± 0.45 %, and Dirofilaria repens — 97.35 ± 0.24 %. The number of positive samples from mongrel dogs was 42 (30 %). It was found that cats are more often amicrofilariaemic than dogs.

При проведенні досліджень вивчались матеріали первинного зоотехнічного обліку Сумського обласного центру собаківництва КСУ. Робочі якості службових собак вивчалися за допомогою звітів про іспити та змагання собак породи середньоазіатська вівчарка з ЗКД (Загальний курс дресирування), КС (Караульна служба), результатів тестування сили нервової системи службових собак на племінних оглядах і виводках. Дослідженнями встановлено, що оцінка робочих якостей та показників нервової діяльності поголів’я собак породи середньоазіатська вівчарка Сумської області відповідає вимогам до робочих якостей службових собак. Щодо оцінки спадковості передачі службових якостей було визначено, що найкращі результати за тестовими випробуваннями мали нащадки Хаббас Акбариз Дома Ващенко (4,4±0,24 бала). За показником сили нервової системи найгірший результат показали потомки Шейх Казах Ит (3,8±0,2 бала), решта псів мали майже однаковий результат (4,2±0,2, 4,2±0,12). Що стосується соціальної адаптації і караульної служби, найбільший бал у нащадків Аладжа Кара Юлдуз (4,4±0,24 і 4,2±0,2 відповідно). При тестуванні охоронних собак найкращими виявилися потомки Юкон-Джоні Палій. Найбільший позитивний кореляційний взаємозв'язок між показниками робочих якостей батьків та нащадків собак туркменського типу  спостерігається  за оцінкою караульної служби (0,46±0,18) при ступені вірогідності Р≥0,99. Також статистично вірогідний значний позитивний зв’язок (0,41±0,19, Р≥0,95) був за оцінкою сили нервової системи тварин, що вказує на ефективний добір племінних тварин у даній популяції. Найбільший коефіцієнт успадковування (31,9%) спостерігається за оцінкою караульних якостей середньоазіатських вівчарок, які є характерною ознакою породної поведінки.

На базі Федерації Мисливського Собаківництва України в Львівської області проводилось випробування та оцінка робочих якостей собак мисливських порід у природних та штучних норах по підсадному звіру. На випробуваннях оцінювались основні показники роботи собак, а саме: чуття і пошук, сміливість, злостивість і правильність хватки, голос, в‘язкість, спритність та слухняність за спеціальною шкалою нарахування балів. Щодо результатів випробування вельштер’єрів, встановлено достатньо високу оцінку робочих якостей собак даної породи за такими показниками, як чуття і пошук (18,20±2,901 балів) та в’язкість (26,47±3,062 бала). Що стосується показників спритності та слухняності, найкращу роботу серед собак всіх досліджуваних порід демонструють такси – 16,50 та 4,50 бали відповідно. Собаки породи фокстер’єр виявились кращими за сміливістю, злостливістю і правильністю хватки – 17,9 балів. У цілому аналізуючи результати випробувань по підсадному звіру встановлено, що собаки породи ягдтер‘єр мали найвищі бали з показників голос та в’язкість (4,25 та 26,83 бали відповідно). Крім того досить високими були оцінки спритності, чуття і пошуку, сміливості, злостивості і правильності хватки - 14,90; 18,30; 15,60 балів відповідно. Це ще раз доводить, що ягдтер‘єр є найбільш роботоздатним собакою для полювання. Показники робочих якостей нащадків племінних псів породи ягдтер’єр свідчать, що за такими ознаками як чуття (16,14 балів), сміливість (16,67 бали), голос (4,33 балів) та спритність (16,33 балів) кращі результати мають потомки плідника Найт-Барта. Серед сук за такими робочими якостями як пошук (19,00 бала) і сміливість (17,33 бала) кращі результати демонструють потомки Димки.

При проведенні досліджень вивчались матеріали звітів змагань з кінологічного фристайлу ВГО «Кінологічна Спілка України» за 2017-2021 рр. та результати опитування господарів собак з інших країн, національні кінологічні організації яких входять до складу FCI (Латвія, Литва, Білорусь, Росія), та які погодились зробити проміри своїх собак та оприлюднити результати своєї пари на змаганнях різного рівня. Дослідженнями встановлено, що найкращі результати на змаганнях демонструють собаки породної групи вівчарки (26,98±0,22 бали) при статистично вірогідній різниці Р≥0,999 порівняно до інших досліджених породних груп. Враховуючи працездатність собак залежно від розміру породи, до якої вони належать, ми можемо відзначити, що найбільший бал за загальну уяву композиції отримали собаки великих порід 8,64±0,27 бали, а ось за рівень складності та інтерпретацію лідерами стали тварини середнього розміру з результатом 7,01±0,63 та 8,63±0,08 бали відповідно. За підсумком всього випробування з кінологічного фристайлу, найвищий бал у собак великих порід. Проте різниця між балами собак різних розмірів була невеликою та статистично невірогідною. Аналіз статевого диморфізму працездатності собак з цієї дисципліни показав, що середня оцінка псів за всіма показниками трохи вища в порівнянні з оцінкою сук, але різниця була також незначною і статистично недостовірною. Тому, підсумовуючи вищевказане робимо висновок, що стать та розмір собаки не впливають на робочі якості з кінологічного фристайлу. При розрахунку взаємозв’язку індексів тілобудови з окремими показниками робочих якостей собак спостерігається тенденція, що собаки більш високоногі (r=0,40±0,23) та міцного або сухого типу конституції в рингу виглядають більш ефектно і граціозно, що впливає на суб’єктивну оцінку суддів при оцінці загальної уяви та інтерпретації виступу спортивної пари. Проте коефіцієнти кореляції були статистично не вірогідними (Р<0,95). Результати проведених досліджень вказують на те, що екстер’єр собаки значно не впливає на його робочі якості у кінологічному фристайлі і ми можемо припустити, що основним фактором впливу є кваліфікація роботи інструктора з дресирування та хендлера собаки.

При проведенні досліджень вивчались матеріали звітів змагань за 2009-2014 р.р. з прикладних видів підготовки собак за національною програмою «Охоронний собака - А», яка входить до комплексу охоронно-захисних програм «Відсіч» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України». Оцінка робочих якостей проводилась за 100 бальною шкалою відповідно демонстрації твариною 5 навичок: реакція на звук пострілу, реакція на ласощі, охорона посту, охорона провідника та соціальна адаптація. Дослідженнями встановлено, що найкращі результати на змаганнях демонструють собаки породи італійський кане корсо (95,00±1,51 бали), та відносно невеликим коефіцієнтом варіації 5,52 %. Крім того, рекомендовано відбирати до дресирування собак породи американський стаффордширський тер’єр та породної групи вівчарки, які статично вірогідно отримали високі бали за середньою оцінкою робочих якостей (88,57-90,81 бали; Р≥0,999). Враховуючи критерій вірогідності, існує позитивний зв'язок між оцінками охорони посту та провідника до загального балу за виконання програми «Охоронний собака-А». При чому найбільше значення коефіцієнту кореляції було зафіксовано в породі російський чорний тер’єр 0,98±0,07 із вірогідністю Р≥0,999 за виконання третьої навички. Саме завдяки отриманим результатам кореляційного взаємозв’язку оцінки навичок охоронних собак до загальної оцінки на змаганнях можна зробити висновок, що саме від оцінки охорони посту та провідника в більшій мірі залежить кінцевий бал виконання програми «Охоронний собака-А». Враховуючи достовірний взаємозв’язок навичок в певному порядку до загальної оцінки ми рекомендуємо внести зміни до системи оцінювання даної програми, а саме надання більшого пріоритету при оцінюванні в балах навичок охорони і зменшення за бальною оцінкою інших навичок.