У статті проаналізовано результати онлайн-анкетування студентів щодо їхнього ставлення до переваг та недоліків дистанційної форми навчання. В умовах пандемії COVID-19 дистанційне навчання є однією з провідних світових тенденцій в освіті. Ця технологія реалізує принцип безперервної освіти і здатна задовольнити постійно зростаючий попит на знання в інформаційному суспільстві. Отримані результати онлайн-анкетування студентів вказують на існування суб’єктивних перешкод у здобутті знань під час дистанційного навчання, яке передбачає значну самомотивацію студента щодо власного навчання, а також високий рівень самоорганізації. Для покращення доступності навчально-методичних матеріалів, збільшення контакту між викладачем і студентом необхідно залучати інтерактивні платформи, які дозволять покращити процес викладання та засвоєння необхідного навчального матеріалу.  Широке запровадження дистанційної форми освіти у 2020 р., зумовлене поширенням пандемії COVID-19 та необхідністю дотримання всіх карантинних заходів задля збереження здоров’я та життя всіх учасників освітнього процесу, поставило нові виклики перед здобувачами вищої освіти, подолати які необхідно спільними зусиллями всіх зацікавлених сторін із залученням новітніх інтерактивних платформ, та підвищення мотиваційного фактора у здобутті нових знань.

У нашому суспільстві часто ігнорують питання про правильне використання людиною своїх можливостей. Люди часто займаються не своєю справою і, як наслідок, це негативно відбивається власне на них і на результатах їх діяльності. Тому визначаючи для себе сферу діяльності, необхідно враховувати свої індивідуальні особливості й спрямовувати їх у правильне русло. Це питання є особливо актуальним для випускників загальноосвітньої школи, які вже зараз обирають майбутню професію.Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити провідні психічні функції старшокласників (за К. Г. Юнгом) та на цій підставі розробити рекомендації щодо вибору ними майбутньої професії.Матеріали і методи. Об’єктом вивчення була особистість старшокласника. У процесі роботи використано теоретичні та емпіричні методи, а також методи математичної обробки даних.Результати досліджень та їх обговорення. У результаті теоретичних досліджень з’ясовано сутнісні аспекти виокремлення психотипу особистості, в основі якого лежить домінування тих чи інших психічних функцій (за К. Г. Юнгом). Емпірично встановлено, що спосіб визначення психотипу комбінованим методом (за подвійним анкетуванням та знайомством з короткими описами психотипів) є недостатнім для визначення психотипу в старшокласників (психотип визначено лише у 46,9 % опитаних). Обґрунтовано, що такий підхід можна застосовувати при визначенні виду професійної діяльності в процесі профорієнтаційної роботи у школі (таку установку визначено у 84,4 % респондентів). Серед опитаних виявлено: осіб із соціальною установкою на вид діяльності – 7,4 %, гуманітаріїв – 37,0 %, керівників – 29,6 %, науковців –26,0 %. У 46,9 % опитаних визначили психотип на основі того, що при опитуванні запропонованим методом результат співпадав двічі або частіше. На підставі аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження запропоновано комплексний психодіагностичний підхід із метою професійної орієнтації учнів.Висновки. Розроблено зручний у користуванні комплексний методичний підхід для визначення установки на вид діяльності учнів випускних класів середньої школи, адаптований до застосування в умовах школи. На підставі використання цього підходу в профорієнтаційній роботі зі старшокласниками укладено рекомендації щодо вибору ними майбутньої професії.

Мета дослідження – вивчити біохімічні показники мінерального обміну речовин та результати денситометрії в дітей із хронічним гастродуоденітом. Матеріали та методи. Обстежено 30 дітей із хронічним гастродуоденітом віком 5–14 років у період загострення хвороби з терміном захворювання 1–5 років. Крім загальноприйнятих лабораторних та інструментальних обстежень, проводили денситометрію з визначенням густини кістки в поперековій ділянці хребта, вмісту мінералів у кістці в грамах, площі хребців, висоти та їх об’єму в сантиметрах кубічних, а також біохімічний аналіз крові (кальцій, фосфор, магній, лужна фосфатаза). Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що в дітей із хронічним гастродуоденітом порушується мінеральний обмін, змінюється кісткова тканина (остеопороз чи остеосклероз). При остеопорозі на тлі гіпофосфатемії, гіпермагніємії за підвищеної активності лужної фосфатази знижується мінералізація кістки, зменшуються площа й об’єм хребців. При остеосклерозі гіпокальціємія, гіперфосфатемія, гіпермагніємія за нормальної ферментативної активності лужної фосфатази призводять до підвищення мінералізації кістки, збільшення об’єму і площі хребців. Висновок. Результати досліджень показали наявність ознак остеопорозу та остеосклерозу на тлі порушеного мінерального обміну залежно від активності лужної фосфатази, що вказує на необхідність пошуку методів корекції виявлених змін.

Мета дослідження – встановити взаємозв’язок між психотипом дитини і силою та функціональною рухливістю нервових процесів. Матеріали та методи. Для визначення психотипу проводили анкетування у 86 дітей віком до 18 років за допомогою опитувальників Вайсбанда та Гуленка. Нервові процеси аналізували за комп’ютерною програмою «Діагност 1М». Статистичну обробку даних проводили методом непараметричної статистики, використовуючи U-тест – критерій Манна – Уїтні. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено залежність кількості оброблених подразників при вивченні сили нервових процесів у режимі зворотного зв’язку від психотипу дитини (p<0,01). Зокрема, відмінність є між провідними функціями логіки, етики та сенсорики. Найвищий показник кількості переробки інформації в сенсориків (621,28), найнижчий – у логіків (552,48). Також встановлено різницю функціональної рухливості нервових процесів у режимі зворотного зв’язку між логіками та етиками (р<0,05). Зокрема, мінімальний час реакції в логіків менший в 1,6 раза. Залежності реакції на рухомий об’єкт від психотипу виявити не вдалося (p>0,05). Висновки. За допомогою опитувальників визначено психологічні типи за Юнгом у 60 респондентів. На базі комп’ютерної програми «Діагност 1М» виміряно силу та функціональну рухливість нервових процесів у дітей. Встановлено залежність вищенаведених показників від їх психотипу.