Abstract. Introduction. In modern management, the main competitive advantage of a successful organization is its staff. The use of socionic models of personality in personnel management will be able to provide a predictive approach to personnel management, allowing to get the maximum return on human resources. And in this situation it is very important to involve for achievement of the set means those means which can give modern scientific knowledge, in particular, socionics. Socionics is an effective tool of HR-management, as it allows not only to manage employees, but also to predict the behavior of staff in a proactive manner. Purpose. The purpose of this article is to identify the features of the use of socionics to improve the effectiveness of personnel management of the organization, formulating a list and characteristics of basic sociotypes of individuals, as well as highlighting the behavior in the work environment of each type and formulating practical recommendations for interaction with them. The article reveals the need to develop theoretical provisions and implement practical recommendations for the use of socionics in personnel management of organizations. Results. The article identifies the features of the use of socionics in the activities of organizations, analyzes the problem of personnel selection using socionic models of personality, considers the typology of personalities and features of innovative behavior for different types, namely, presents 16 sociotypes of personality and recommended areas of professional activity. Conclusions. The conducted research allowed to reveal the main types of individuals and features of their management, to give practical methods of application of modern socionics and its technologies for personnel selection, creation or reorganization of working teams and collectives.

Особливості менеджменту некомерційних організаційАнотація. Тенденцією сучасного етапу розвитку громадського сектору економіки є розширення його інституційної структури внаслідок залучення більшої кількості недержавних некомерційних організацій до виконання завдань, які ще недавно вважалися прерогативою держави. Це характерно практично для всіх розвинених країн і регіонів. В Україні в минулі роки некомерційним організаціям не приділяли особливої уваги з позиції менеджменту, але з розвитком ринкових відносин почалося досить цілеспрямоване впровадження в практику технології управління неприбутковими організаціями. Некомерційні організації перестали визначати себе замкнутими системами, що реалізовують свої статутні цілі за допомогою державних коштів. В одну з основних стратегій їх діяльності перетворилася орієнтація на потреби споживача. Для некомерційних організацій, для яких отримання прибутку не виступає основною метою, внутрішня організація є складною процедурою. Сьогодні число некомерційних організацій з кожним роком зростає, оскільки діяльність некомерційних організацій сприяє розв'язанню соціально-значущих проблем суспільства і держави. Розглянуто основні типи некомерційних організацій, виявлено специфіку менеджменту неприбуткових організацій та визначені особливості використання технологій цільового управління в діяльності організацій некомерційного типу. Для ефективного виконання своєї основної соціальної місії некомерційним організаціям необхідно раціонально організовувати діяльність, оскільки створення потужного некомерційного сектору повинно розглядатися як важливий фактор забезпечення соціальної та політичної стабільності, покращення рівня стандартів життя і, як наслідок, стійкий розвиток країни.Ключові слова: некомерційні організації; технології управління; менеджмент; ефективність некомерційних організацій.

No abstract

Today, in the struggle for visitors, museums have begun to actively use new forms of work and educational technologies. Museum - is a means of non-formal education that provides cultural, educational, intellectual, aesthetic needs of society. The introduction of innovations allows him to move away from traditional forms of exhibiting collections, diversifies forms of work, helps to increase competitiveness and the level of visitor service. With the help of interactive methods, it is possible to make museum events more interesting for the audience, transforming them from a passive spectator to an active one. One such method is a quest-excursion. This article considers the quest as an innovative form of work in the excursion activities of the Archaeological Museum of the IA NAS of Ukraine. Awareness of the educational potential of innovative methods and technologies prompted us to develop a quest and introduce it to the work of our museum. The example of a quest-excursion, created as part of the museum project "Archaeological Adventures – Interactive Activities", shows how to acquaint students with the history of human material culture in the form of an active game based on archaeological artifacts, written sources and scientifically proven facts. This form of working with visitors is extremely interesting and has many advantages. The universality of the quest is that in a relatively short period of time it is possible to learn a large layer of historical information and become interested in the exhibits, their history and origin. During the quest, children have the opportunity to communicate more, to express their own opinions. They develop independence and self-sufficiency, the ability to actively use in life the acquisition of skills and competencies. In pedagogical practice, the possibilities of interactive form of work with students in museum institutions of scientific institutions are often underestimated. Involvement of the quest game in the education of school-age children will allow to intensify the educational process and improve the perception of the studied material, in particular in historical disciplines.