Представленi результати комплексних дослiджень, спрямованих на розробку рецептурно-технологiчних параметрiв отримання об'ємно забарвлених клiнкерних керамiчних матерiалiв широкої кольорової гами. Доведена можливiсть отримання керамiчного клiнкеру при використаннi полiмiнеральної глинистої сировини за температури 1,000 °С. Показана доцiльнiсть замiни у складi мас високовартiсних керамiчних пiгментiв техногенними матерiалами, що мiстять оксиди металiв змiнної валентностi: вiдходами видобування лужно-земельних сiєнiтiв, збагачення пегматитiв та виробництва феротитанових сплавiв. Це вiдкриває перспективи для зниження собiвартостi виробництва клiнкерних керамiчних виробiв. Дослiджено вплив складу сировинних композицiй на процеси кольоро-та фазоутворення керамiчного клiнкеру залежно вiд характеру пiчної атмосфери. Встановлено, що забарвлення клiнкерної керамiки в коричневий колiр в умовах окислювального випалу обумовлено наявнiстю фаз гематиту α-Fe 2 O 3 та Mn 2 O 3. При випалi у вiдновлювальному середовищi вироби набувають кольору вiд темно-коричневого до чорного за рахунок утворення магнетиту Fe 3 O 4 та гаусманiту Mn 3 O 4. Теракотовий колiр виробiв обумовлений наявнiстю фаз гематиту та геденбергiту CaFeSi 2 O 6. Умовою отримання клiнкерної керамiки жовтого кольору є обмеження у складi вмiсту Fe 2 O 3 до 3 мас. % та наявнiсть рутилової фази TiO 2. Проiлюстровано вплив на характеристики колiрностi клiнкерної керамiки сумарного вмiсту оксидiв металiв змiнної валентностi Σ(Fe 2 O 3 +FeO+MnO+Mn 3 O 4). Визначено спiввiдношення фазоутворюючих оксидiв (Fe 2 O 3 +Mn 2 O 3)/(FeO+Mn 3 O 4), Fe 2 O 3 / (Al 2 O 3 +CaO) i TiO 2 /(Al 2 O 3 +CaO) та встановленi межi їх варiювання, що забезпечують формування кольоротвiрних фаз, вiдповiдальних за отримання виробiв бажаного кольору в умовах окислювального i вiдновлювального випалу Ключовi слова: клiнкернi керамiчнi матерiали, полiмiнеральнi глини, техногеннi матерiали, iнтенсифiкатори спiкання, кольоротвiрнi фази

The article deals with the role of electrodes materials in improving the industrial wastewater treatment from pollutants by electrochemical action. The instability constants of the complexes and coordinated ligand molecules were calculated. Based on the research conducted regarding the rationalisation of the poly-ligand electrolytes and electrolysis modes, a variative flow scheme of the coatings deposition by triple alloy has been developed. The corrosion resistance characteristics of the coatings obtained in the form of alloy, that were obtained from complex electrolyte that satisfy the necessary coatings requirements for effective treatment of wastewater have been researched. The obtained coatings have better corrosion resistance than in special steels of electrochemical purpose.

Досліджено вплив дисперсних порошків на гасіння легкозаймистих рідин за допомогою використання бінарних шарів легких пористих матеріалів. Обґрунтовано вибір гранульованого піноскла в якості матеріалу нижнього шару бінарної системи. Для верхнього шару, який виявляє підвищені ізолюючі властивості обрано спучені перліт та вермікуліт. Запропоновано наносити на верхній шар бінарної вогнегасної системи порошків: піску, меленого тальку, пустотілих скляних мікросфер. Також досліджено використання наступних легкоплавких порошків кристалогідратів середньої ступені дисперсності: сульфату алюмінію, ацетату натрію, гідрофосфату натрію, натрій-калій винокислого, сульфату цинку та тіосульфату натрію. При цьому зменшується об’єм порожнин цього шару, що призведе до підвищення ізолюючих властивостей вогнегасної системи. Для обраних матеріалів вогнегасної системи визначені: насипна щільність, плавучість, вологоутримання та здатності до заповнення порожнин шару матеріалу, що лежить нижче. Найбільшу плавучість і найменшу насипну щільність бінарної вогнегасної системи забезпечує використання в якості нижнього шару подрібненого піноскла. Найбільше вологоутримання і найменшу здатність до просипання порошків крізь верхній шар вогнегасної системи забезпечує використання спученого перліту з розміром гранул 1,2±0,2 мм і пластинчастого вермикуліту з розміром пластинок 2×2,5 і 2×5 мм. На основі дослідження впливу дрібнодисперсних порошків легкоплавких кристалогідратів на вогнегасні характеристики бінарних шарів легких пористих матеріалів встановлено, що найкращі результати забезпечують застосування кристалогідратів ацетату натрію (1,5 кг/м2), гідрофосфату натрію (0,12 кг/м2) і сульфату цинку (1,3 кг/м2). З останніх найбільш ефективним є кристалогідрат гідрофосфату натрію.

Для гасіння легкозаймистих рідин запропоновано використовувати бінарні шари гранульоване піноскло + інший легкий пористий матеріал. Гранульоване піноскло виконує функцію матеріалу, що забезпечує плавучість бінарної системи. В якості матеріалів, які забезпечують переважно ізолюючі властивості бінарної вогнегасної системи обрано спучені перліт і вермикуліт. Експериментально визначені насипна густина легких порістих матеріалів, їх плавучість та вологоутримання. Встановлено, що низька плавучесть спучених перлиту та вермікуліту не дозволяє їх беспосередне використання без попередньго нанесення шару подрібненого піноскла для гасіння бензину. Наведено експериментальні дані, яки отримані гравіметричним методом з масових швидкостей вигоряння та умов загасання бензину на поверхню якого нанесено бінарний вогнегасний шар із сухих та змочених обрних пористих матерілів. Встановлено, що масова швидкість вигоряння бензину за товщини шару піноскла 0, 2 і 4 cм складала відповідно 9,2 г/(м2•с), 6,0 г/(м2•с) і 2,7 г/(м2•с). В разі використання сухих спучених перлиту та вермікуліту, яки нанесено на базовий щар піноскла висотою 4 см масові швидкості вигоряння бензину зменьшуется в 2-4 рази по зрівнянню з такими самими шарами піноскла. Загальна вогнегасна висота шару сухих перліту та вермикуліту, що нанесені на базовий шар піноскла висотою 4 см складає 2 см. Для гасіння бензину тільки сухим піносклом потрібен шар піноскла 6 см нанесенний на базовий шар. Вразі використання змочених матеріалів з максимальниь влагоутриманням яки нанесені на базовий шар піноскла гасіння бензину досягається за товщиною шару змоченого піноскла 3 см, а перліту та вермікуліту 1 см. Вогнегасні властивості перліту та вермікуліту в разі їх нанесення на базовий шар подрібненого піноскла перевищують відповідну характеристику піноскла. Змочування піноскла, спучених перліту та вермикуліту та вермікуліту призводе до збільшення вогнегасних властивостей легких пористих матеріалів

One of the factors limiting the operation time of nuclear reactor is corrosive wear of the reactor core structural materials and fuel element cladding due to continuous action of water coolant. Thus, for VVER (water-water energetic reactor) type reactors, local galvanic corrosion, which occurs between the surface of fuel element cladding made of zirconium alloy and various grade steel parts of other structural elements is peculiar. A short-circuited galvanic cell formed on the inner wall of Zr + 1% Nb alloy fuel elements is shown. Changes in oxide films thicknesses depending on the time at different water medium acidity are analyzed. A generalized model demonstrating that dissimilar metals in the reactor core (zirconium alloy and steel) form a short-circuited galvanic cell, resulting from which an increase in local corrosion of zirconium alloy occurs is presented.