Ліба Наталія Степанівна, д.е.н., доцент кафедри обліку і оподаткування та маркетингу, Мукачівський державний університет Марценюк Марина Олексіївна, к. соц.н., старший викладач кафедри психології, Мукачівський державний університет, Медвідь Лариса Іванівна, старший викладач кафедри туризму і географії, Мукачівський державний університет ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕРВОВО-ПСИХІЧНОЇ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ГУМАНІТАРНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ Сучасний стан розвитку суспільства, який проходить у складних і суперечливих умовах економічної та соціально-політичної нестабільності, на нашу думку, підвищує вимоги до мобілізації емоційних, когнітивних, поведінкових ресурсів молодої людини, її постійної готовності до вирішення складних життєвих проблем. Особливої уваги потребує студентська молодь, порушення процесу адаптації якої спотворює її гармонійний особистісний і професійний розвиток, можливість успішної самореалізації, здатність до осягнення всього різноманіття навколишнього світу та культури. За таких умов підвищення адаптивного потенціалу студентства -одне з найважливіших завдань системи освіти і, зокрема, вищих навчальних закладів. Стаття присвячена такому актуальному питанню сучасності як психічна стійкість. Мета дослідження -теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічний зміст й особливості процесу нервово-психічної стійкості студентів закладу вищої освіти гуманітарних та економічних спеціальностей. Для досягнення поставленої мети авторами використано такі методи і прийоми теорії пізнання як аналіз і синтез, встановлення причиннонаслідкових зв'язків розвитку процесів і явищ, табличний та графічний методи. Психічна стійкість -це властивість особистості, окремими аспектами якої є стійкість, урівноваженість, опірність, які дають змогу особистості протистояти життєвим труднощам, несприятливому тискові обставин, зберігати здоров´я і працездатність у різних випробуваннях. В статті описані результати емпіричного дослідження нервовопсихічної стійкості студентської молоді, проведено аналіз отриманих результатів. Виявлено в обох групах наявний високий рівень депресії, що свідчить про існування проблеми депресії у студентському середовищі. У результаті дослідження було з'ясовано, що особливої уваги потребує процес адаптації до навчання студентів вищих навчальних закладів гуманітарного-економічного профілю, зумовлений взаємодією чинників психологічного (когнітивні, емоційні, вольові) та соціально-психологічного (суспільні стереотипи, соціальний статус та роль, соціальна ідентичність тощо) змісту. Ключові слова: юнацький вік, розвиток, психічна стійкість, навчання, адаптація, сенс життя, психічний стан соціальне оточення, особистісні властивості.

The article analyzes interaction of spouses in overcoming financial stress. An online survey of 136 married couples was conducted during the lockdown caused by the spread of COVID-19 accompanied by family income losses. Frequency and severity of discussions on financial topics; level of subjective economic well-being, activity of coping strategies, family cohesion and adaptation were measured. Results showed that the discussion of financial topics is a stressor for married couples, accompanied by contradictions and conflicts, but ultimately helps to improve quality of relations between spouses, and also increases the adaptability of the family system in a situation of socio-economic crisis. Subjects of conflicts were defined. Influence of gender roles on financial consciousness and behavior was shown. Wives are more likely to initiate discussions on economic topics and more inclined to economic anxiety, while husbands showed economic optimism. The severity of financial stress correlates with assessments of family cohesion. Correlations between financial well-being and coping behavior of husbands and wives represent the family as an entire open system. Partners are interdependent in overcoming financial stress. Collective family coping is determined by individual reactions of spouses. The efforts of partners can be congruent and complementary.

No abstract

No abstract

The article considers the concept and phenomen on of happiness from the perspective of different authors. The subjective perception and interpretation of the term happiness and the vital interest in this phenomen on by such sciences as philosophy, ethics, psychology, history, medicine. The concept of happiness in a narrow (fate, talent, luck, success, joy) and broad (psycho-emotional state of complete satisfaction with life, a sense of complete joy) senses has been covered. The ratings of the countries on the level of happiness among population (WorldHappinessReport) and the «happiness index» studied by the international foundation NEF (NewEconomicsFoundation) have been analyzed, along with the position of Ukraine. The finding soft helongest-running study from Harvard University, which aimed to find out what makes people happy from adolescence to old age, have been presented. It has been found that good relationships with people make us happier and healthier. Good social connections are good for us, but loneliness shortens life. It was proved that the happiest of the participants in the experiment, even feeling physicalpain, stayed positive. In stead, un happy people feltthat the physical pain became even stronger dueto a bad emotional state. The importance of a spouse supporting, and its positive impact on such a process as memory was emphasized. Instead, it was noted that their memory did not deteriorate as rapidly as in single people. Key words: health, life satisfaction, feelings of happiness, level of happiness.