No abstract

The purpose of the research is information terrorism as a threat to the global security system of the 21st century. The problem of combating information terrorism requires the analysis of the structure of terrorism itself as a phenomenon that has come a long way of evolution from lone suicide bombers, to huge terrorist organizations that commit destructive acts and cause the death of a large number of people, also using the dissemination of information to intimidate a significant number of people. The methodological basis of the research is presented as comparative-legal and systematic analysis, formal-legal method, method of interpretation, hermeneutic method, as well as methods of analysis and synthesis. It is concluded that, one of the main threats to information security is presented by computer terrorism as a form of destructive influence aimed at manipulating or intimidating the population or causing harm to the society, the state or individuals with the use of information technologies and with the purpose of forcing the authorities, an international organization, a natural or legal person (group of persons) to commit a certain action (or refrain from committing it).

The study is devoted to determining the NATO’s influence on building Ukraine’s national security in wartime. The purpose of the study is to determine the prospects for building national security with and without NATO’s participation in the conditions of war and the realities of the current military situation in Ukraine. The relevance of the study is determined by the public and government discussion points regarding the possibility of ensuring peace by the Alliance in the context of the war between Ukraine and Russia and the government’s position on finding alternative ways to ensure national security without NATO participation. General scientific methods of cognition were used to study the issue, the key of which is a critical analysis of statements of officials, politicians and officials on the formation of national security, published in the media. The study results show the current state of NATO’s cooperation with Ukraine, Ukraine’s readiness to participate in the Alliance, and the assessment of readiness by representatives of NATO member states. The discussion field is formed by statements of Ukrainian officials on alternative options for the formation of national security without NATO participation. The conclusion is made that cooperation with NATO is necessary for Ukraine, and it should be strengthened by future membership after completing a number of tasks. The practical significance of the study lies in the possibility of its use for building strategic directions for the formation of national security.

Розробка стратегії повоєнної відбудови України є основною задачею для органів державної влади; завчасно сформований план дій здатен підтримати стійкість держави та усунути загрози для її цілісності, джерелом яких є дестабілізований стан кожної із сфер життєдіяльності. Визначено, що процеси відновлення критичної інфраструктури на територіях, які перебували в умовах довготривалої окупації, мають буди пріоритетом, адже обрана тактика відбудови безпосередньо впливає на якість життєдіяльності громадян, ефективність використання місцевого потенціалу, а також загальні можливості виконання місцевими та регіональними органами влади своїх функцій в частині підтримки місцевого економічного розвитку, забезпечення громадян і бізнесу необхідним ресурсно-інституційним базисом. Таким чином, роль процесів відбудови деокупованих територій не може бути знеціненою, оскільки відсутність стратегічного курсу лише унеможливить відновлення цілісності України як держави, а також як багатокомпонентної соціально-економічної системи; зазначені аспекти, власне, актуалізують потребу у всебічних дослідженнях проблематики. Відповідно, наукова стаття являє собою оригінальне дослідження процесів відбудови критичної інфраструктури на деокупованих територіях України як ключового етапу стратегії відновлення цілісності держави, створення належних умов для життєдіяльності громадян, а також підтримки ефективної роботи економічної системи загалом. Дослідження проблематики здійснювалось завдяки застосуванню методів порівняння, абстракції, аналізу, узагальнення. Під час дослідження було визначено роль критичної інфраструктури як об’єктів, що забезпечують життєдіяльність територій та впливають на ефективність використання їх потенціалу. Авторами була реалізована спроба знайти оптимальний із сукупності альтернативних вектор повоєнної відбудови деокупованих територій, а також були внесені пропозиції стосовно відновлення роботи як об’єктів критичної інфраструктури, так і цілих галузей, функціонування яких безпосередньо залежить від швидкості відновлення інфраструктурного забезпечення територій.