At the current stage, developed economies are able to implement measures to improve energy efficiency. At the same time, the developing economies mostly focus on rapid development, which implies a rapid increase in energy demand. The introduction of innovative technologies should meet the energy needs of economies while simultaneously improving energy efficiency. In particular, this applies to increasing renewable energy consumption. The development of this sector can be accelerated through the introduction of Industry 4.0. The aim of the study is to determine the impact of Industry 4.0 on modelling energy scenarios of developing economies. The research involved methods of analysis and synthesis, economic and statistical analysis, graphical methods, and the comparison. The study revealed a high impact of Industry 4.0 on the Ukrainian economy, in particular energy sector. Among other things, an improved energy efficiency is the result of such impact. It was determined that renewable energy consumption in Ukraine increased significantly by 11.5 times during the studied period. The differences in the energy development of Ukraine and China are outlined: China has chosen energy independence. It was concluded that the development and implementation of the latest technologies play a significant role in energy scenarios. The timing of achieving the goals are the main difference in energy scenarios between developed countries and developing countries. The prospect of further research should be the determining means of measuring the impact of uncertainty on the energy modelling.

The subject of the study is the current features of freshwater management in European countries and experience for Ukraine. Methodology. The study used general scientific methods, in particular: theoretical generalization; methods of positive and normative analysis and statistical analysis. The goal is to study the European experience in freshwater management and adapt it for Ukraine. Research conclusion. An analysis of the water supply of European households has been carried out and it has been found that there is no "water stress" under such conditions. However, with the global water scarcity resulting from population growth and urbanization, particularly tourism, in recent years, negative factors have particularly affected water use in small Mediterranean islands and in densely populated areas. To stabilize this situation, EU member states have been asked to report on each of the monitoring stations that have been removed from their monitoring network, the reason for such removal and the alternative stations installed in case of persistent pollution. It was found that trends can be calculated for 83% of groundwater stations (so far only 20% in Sweden) and 75% of surface water stations (but less than 50% for Greece, Hungary, Latvia, Malta, Slovakia and Sweden). The importance of freshwater and seawater remediation measures by EU Member States under Directive 24 to reduce the impact of eutrophication caused by nitrates or phosphorus is stressed. It was found that European integration strategies in the field of environmental protection are characterized by improving water quality and water management; environmental management and integration of environmental policies; ensuring air quality; waste management; reducing the use of genetically modified organisms. It is justified that to assess the effectiveness of the implementation of the environmental component (natural environment) in the Association Agreement, the authors will analyze Ukraine on the index of environmental performance (The Environmental Performance Index), which provides a quantitative basis for comparison, analysis and understanding of environmental indicators in 180 countries.

these negative factors and for the successful development of the industry, it is necessary to maintain the competitiveness of products on the global and domestic markets by improving the quality and reliability of the products. references

Мета. Метою виконаного дослідження є аналіз і систематизація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції. Для досягнення цієї мети виконано експертне дослідження на предмет ідентифікації переліку факторів і встановлення їхньої відносної значущості; виділено структурні компоненти, які є спільними для усіх факторів, і застосовано кластерний аналіз для побудови кластеру факторів і дендриту; класифіковано фактори й побудовано метод урахування факторів під час формування обґрунтованих управлінських рішень. Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано метод експертних оцінок, а саме метод анкетування для збору первинної інформації, необхідної для ідентифікування переліку факторів і встановлення їх відносної значущості. Для виявлення характеру зв’язків між факторами та їх групування застосовано кластерний аналіз (метод куль, специфікацію clast_izomorf_trec ППП Microsoft Excel) і структурно-процесний науковий підхід, що надало можливість побудувати кластери і дендрит факторів. Для формування класифікації факторів і формулювання сутності понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов» застосовано системно-динамічний науковий підхід. Результати. Доведено, що на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції впливає низка факторів, які доцільно класифікувати за змістом, характером, значущістю і структурною подібністю. Виділення цих класифікаційних ознак і відповідних їм груп факторів необхідне для уможливлення аналітичної обробки управлінської інформації. Ця інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, що передбачають застосування технологій е-комерції. На відміну від інших, запропонована класифікація факторів побудована шляхом виявлення їхньої структурної подібності. Це стало підставою для введення в економічну науку понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення», «траєкторія зміни умов», а також розроблення методу урахування виділених факторів під час прийняття управлінських рішень. Оригінальність / наукова новизна. Уперше введено в економічну науку поняття «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов». Ці поняття сформульовано на основі ідентифікування структурної подібності факторів і вимірювання ізоморфних відстаней між ними. У категоріально-понятійному апараті економічного аналізу ці поняття уточнюватимуть предмет параметризації факторів. Набули подальшого розвитку: а) класифікація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції, яка, на відміну від наявних, базується на виділенні класифікаційних ознак і, в їхніх межах, видів факторів; б) метод урахування факторів, який, відрізняється від наявних тим, що уточнює ізоморфну природу цих факторів і зв’язки між ними, що дозволяє параметризувати фактори й урахувати їх під час прийняття управлінських рішень. Практична цінність / значущість. Побудована класифікація факторів і, на її основі, метод урахування цих факторів під час формування управлінських рішень є прикладним інструментом вибору оптимального управлінського рішення з ряду альтернативних. Запропонована класифікація та побудований метод можуть бути застосовані для моделювання прикладних програмних продуктів у ролі специфікації наявних систем підтримки прийняття рішень.

Purpose. The paper deals with assessment of the ecological risks of pollution of soil at the sites where unusable plant protection chemicals are stored, and of the bottom sediments in the Ukrainian section of the Danube and in the Danube region lakes. Methodology. The applied analytical methods and synthesis of the data obtained while monitoring the studied objects, comparing data, logical generalization and analogies in combination with expert appraisals and monographic and graphical analytic studies. Findings. It was concluded that the condition of land resources of the Danube region of Ukraine is unsatisfactory. The risk of the soil ecosystem instability in the majority of the region areas is assessed as high. The monitoring data pertaining to the sites where unusable plant protection chemicals are stored indicate that the maximum permissible concentrations of certain pollutants surpass the standards by 5.032.0 times. The ecological condition of soils is assessed as medium bad while the risks are at the level varying between considerable to high. The ecological condition of bottom sediments in the Lower Danube is assessed as satisfactory, except in Kuhurlui, Yalpuh and Kytai Lakes where it is unsatisfactory. The ecological risk level in the Ukrainian section of the Danube and in the Danube region ranges from high to considerable. Originality. For the first time ever, for the Danube region of Ukraine a comprehensive assessment of the ecological risk of soil pollution, which included assessment of the risk of instability of the soil ecosystem resulting from storage of unusable plant protection chemicals, was performed. The integral assessment of the bottom sediment pollution was made for the site located between Reni town and the Danube estuary, and in Danube Lakes. Analysis of the existing methodologies for assessment of the ecological risk of soil and bottom sediment pollution enabled to develop and apply recommendations how to use indicator values describing the ecological condition with due account of the physical degradation and pollution criteria. Practical value. The obtained results can be used for the development of a strategy of effective and sustainable management of the Ukrainian Danube regions natural resources based upon the instruments and mechanisms aimed at solution of the social and economic development problems bearing in mind possible impact of the destabilizing factors.