Мета роботи. Покращити результати повторної реваскуляризації артеріального русла нижніх кінцівок у пацієнтів із рецидивом хронічної артеріальної недостатності у віддаленому післяопераційному періоді після реконструкції аорто/клубово-стегнової зони. Матеріали і методи. Протягом 2006–2019 рр. простежено віддалені результати хірургічного лікування 522 хворих. Оперативне втручання проведено 353 пацієнтам, з яких у 260 мало місце порушення кровотоку по стегно-підколінному сегменті. У вказані терміни прооперовано 159 пацієнтів із приводу оклюзивно-стенотичного ураження клубово-стегнової зони, з яких у 94 мало місце порушення кровоплину по стегно-підколінному артеріальному руслі. На час первинного хірургічного втручання у 228 пацієнтів діагностовано хронічну артеріальну недостатність (ХАН) ІІІА ст. (за класифікацією R. Fontaine з урахуванням критеріїв Європейської робочої групи (1992)), у 189 – ХКІНК ІІІБ–ІV ст., у 98 – ХАН ІІБ ст. У 92 (17,6 %) хворих був гемодинамічно значимий стеноз екстракраніальних артерій, з них 75 проведено оперативне втручання на судинах шиї в умовах хірургічного лікування атеросклеротичного ураження аорто/клубово-стегно-підколінного артеріального русла. Результати й обговорення. У 78 пацієнтів із рецидивом хронічної артеріальної недостатності нижніх кінцівок у віддаленому післяопераційному періоді повторне оперативне втручання здійснювали з урахуванням особливостей первинної реваскуляризації артеріального русла, локалізації стенотично оклюзивного процесу, його поєднання та поширення атеросклеротичного процесу. Повторна реваскуляризація ускладнилася розвитком тромбозу сегмента реконструкції (10 випадків, що становить 12,8 % спостережень). Висновки. Основним реваскулярним втручанням у пацієнтів із рецидивом хронічної артеріальної недостатності є нестандартні, технічно складні, багаторівневі решунтуючі операції. При реваскуляризації гомілкового артеріального сегмента використовували стегно/підколінно-гомілкове аутовенозне шунтування та ендоваскулярну ангіопластику.

Introduction. Number of patients with obliterating lesions of the aorta and main arteries of the lower extermities has been steadily increasing every year. When choosing the scope of surgical treatment all the features of the multilevel stenotic-occlusive process of the infrainguinal arterial bed should be taken into account. Purpose. To improve the results of revascularization of the infrainguinal arterial bed by applying surgical intervention on profound femoral artery and endovascular methods to restore permeability of the outflow arteries. Materials and methods. The work is based on the results of examination and surgical treatment of 264 patients with stenotic-occlusive process of the infrainguinal arterial bed. There were four groups of patients. The basis of revascularization interventions on the infranguinal artery was shunt surgery. Bypass surgery was performed using a reverse autovein. The combined shunt was used for localization of the distal anastomosis at the level of the popliteal, shin arteries, tibioperinel trunk. Results. In atherosclerotic stenotic-occlusive lesions of the infrainguinal arterial bed of the lower extremity, the volume of surgical treatment depends on the level of the occlusive process, the functional state of the PFA and the blood flow pathways. And the method of surgical intervention in shunt interventions is determined by the type of distal lesion and the level of imposition of distal and proximal anastomoses. Conclusion. The use of endovascular methods of revascularization and reconstructive interventions on PFA in combination with femoral-distal shunt operations contributes to good and satisfactory results of surgical treatment of stenotic-occlusive processes of the infrainguinal arterial bed.

Background. Important part of orthopedic surgery is endoprosthetics of hip joints, which eliminates pain syndrome, restores the amplitude of movement and the support ability of lower limbs. But some complications usually take place; venous thromboembolism is leading among them. Objective. The aim of the study was to investigate endothelial dysfunction and activity of the hemocoagulation system at different levels of VTEC risks and thus to work out the strategy of thromboprophylaxis in patients with osteoarthrosis of the hip joint and femoral neck fracture combined with non-specific dysplasia of the connective tissue. Methods. 219 patients of a mean age of 64.7±3.8 years old underwent surgery. In 137 (62.1%) cases, a total cement hip replacement was performed for osteoarthritis. 82 (37.4%) patients underwent total and unipolar cement hip replacement for cervical femoral neck fractures. Results. Clinical manifestations of non-specific connective tissue dysplasia were detected in 83 (37.9%) patients that was confirmed by the laboratory determination of the level of general, bound and free oxyproline. In the postoperative period, the thrombotic process in the venous system of the inferior vena cava was diagnosed in 23 (10.5%) cases. The level of indicators of endothelium status dysfunction was much more significant in the patients in cases of nonspecific dysplasia of connective tissue. Operative intervention on the hip joint in the patients with nonspecific dysplasia of connective tissue in 11 (13.3%) cases was complicated by development of venous thrombosis. In the patients without non-specific connective tissue dysplasia, postoperative thrombosis in the system of the inferior vena cava was diagnosed in 12 (8.8%) cases. Conclusions. Patients with osteoarthrosis of the hip joint and the femoral neck fracture accompanied by the non-specific dysplasia of the connective tissue are characterized by high levels of endothelial dysfunction and increased activity of the blood-coagulation system.

Мета роботи: підвищення ефективності системи попередження та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому (РРС) в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок шляхом введення в комплекс корекції кислотно-лужного балансу крові. Матеріали і методи. Дослідження проводили у 79 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента. У 52 випадках здійснено аорто-біфеморальне алошунтування, у 17 з них одночасно проведено стегно-дистальне автовенозне шунтування. У 27 пацієнтів проведено однобічне аорто/клубово-стегнове алошунтування, у 6 із них одночасно здійснено стегно-дистальне автовенозне шунтування. Оперативне лікування пацієнтів (19 спостережень) із високим ризиком розвитку РРС у ранньому післяопераційному періоді проводили після проведення спеціальної системної підготовки, основною метою якої було попередження та лікування РРС. 30 пацієнтів із високим ризиком розвитку РРС також оперовані після проведення спеціальної системи підготовки, яка була доповнена середниками для корекції кислотно-лужного балансу крові (Трометамол). Контрольну групу склали 22 пацієнти без проявів атеросклеротичного ураження артеріального русла нижніх кінцівок. Для дослідження забір крові із підшкірної вени тилу ішемізованої нижньої кінцівки проводили до хірургічного втручання, на 1, 3 і 5 добу післяопераційного періоду. Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі показників крові КЛБ із підшкірної вени ішемізованих нижніх кінцівок у пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента встановлено його зміщення у бік метаболічного ацидозу. Найбільш суттєві зміни КЛБ спостерігали у пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН. Рівень рН венозної крові ішемізованої нижньої кінцівки у хворих із цією стадією ХАН знаходиться в межах декомпенсації метаболічного ацидозу. У пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН і ризиком розвитку РРС реконструкція аорто/клубово-стегнового сегмента здійснювалась після проведення системної підготовки з метою профілактики та лікування РРС без корекції КЛБ. Результати дослідження КЛБ у першу добу раннього післяопераційного періоду вказували на поглиблення прояву декомпенсованого ацидозу. Реваскуляризація артеріального русла у пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН несуттєво сприяла зниженню рівня стану КЛБ, а вже на 5 добу поопераційного періоду на фоні медикаментозної корекції рівень КЛБ досягнув величин осіб контрольної групи.