Fast and simple spectrophotometric method for quantitative determination of mometasone furoate in a single dose (single actuation) of its nasal spray was developed and validated. This method is based on the spectrophotometric analysis of turbid solution of a single spray in 20 mL isopropanol at 220–310 nm. We further show applicability of this method for analysis of large number of single sprays for the dosing homogeneity. It is based on a new approach to the development of spectrophotometric quantitative determination methods for drug products and possibly other objects, allowing measurements to be carried out on sufficiently turbid test solutions. The proposed approach is not a variant of the derivative spectrophotometry and can replace the methods of derivative spectrophotometry in cases where: derivative of analyte spectrum is not intense enough; derivative of the spectrum of the matrix (turbidity and remaining components of the product) is significant when compared with the derivative of the analyte.

Мета роботи. Визначення впливу розмірів ємності, в якій здійснюється калібрування кондуктометра, на правильність вимірювання питомої електропровідності випробовуваних розчинів і дистильованої води для фармакопейних потреб. Матеріали і методи. Вимірювання питомої електропровідності  стандартних розчинів і дистильованої води проводили на кондуктометрі Hanna HI 2300 при температурі (25,0±0,5) °С. Кондуктометр калібрували за допомогою стандартного розчину з питомою електропровідністю 84 мкСм/см (Mettler Toledo). Для контролю коректності вимірювань застосовували стандартний розчин із питомою електропровідністю 29,4 мкСм/см (Mettler Toledo). Дистильовану воду отримували на аквадистиляторі GFL-2008. Температуру стандартних розчинів і дистильованої води контролювали за допомогою термометра TFA 30.1018 і підтримували за допомогою циркуляційного термостата LOIP LT-112. Стандартні розчини і дистильовану воду зберігали і досліджували в ємностях із поліетилену високого тиску. Результати й обговорення. Значення питомої електропровідності випробовуваних розчинів і дистильованої води залежить від того, в ємності якого об’єму було проведено калібрування кондуктометра, і в якій ємності було здійснено вимірювання питомої електропровідності. У випадку застосування ємностей невеликих обʼємів (20 і 50 мл) правильний результат отримують лише при умовах калібрування і вимірювання в ємності одного і того ж обʼєму. У випадку вимірювання питомої електропровідності дистильованої води у ємності меншого обʼєму, ніж та, в якій було проведено калібрування, отримують занижені значення, а якщо у ємностях більшого обʼєму – завищені. При калібруванні приладу в ємності об’ємом 100 мл, правильний результат досягається при вимірюванні питомої електропровідності дистильованої води у ємностях об’ємом 100 і 1000 мл. Причиною таких залежностей є «ефект поля» – електромагнітне поле частково знаходиться поза геометричним простором вимірювального осередку, і на нього впливають неоднорідності і перешкоди, наприклад, стінки ємності.  Висновки. Правильні результати вимірювання питомої електропровідності для невеликих обʼємів розчинів (20 і 50 мл) можуть бути отримані при калібруванні кондуктометра і вимірюванні питомої електропровідності в ємностях одного і того ж об’єму та розміру. Оптимальним підходом є калібрування і вимірювання питомої електропровідності розчинів в ємностях обʼємом не менше 100 мл, щоб мінімізувати вплив стінок ємності на коректність результатів вимірювань.

Energy thresholds of splitting displacement cascades into subcascades are calculated for some materials on the basis of the theory developed earlier. The group representation of splitting is constructed and the density of subcascade size distribution is obtained. A simple method for analytical estimation of temperature influence on splitting is suggested.Energieschwellen der Aufspaltung von Verlagerungskaskaden in Subkaskaden werden fur einige Materialien auf der Grundlage der fruher entwickelten Theorie berechnet. Die Gruppendarstellung der Aufspaltung wird konstruiert und die Dichte der Subkaskaden-Grofienverteilung wird erhalten. Es wird eine einfache Methode fur eine analytische Berechnung des Temperatureinflusses auf die Aufspaltung vorgeschlagen.

Es wird eine Theorie der Aufspaltung der Verlagerungskaskade entwickelt. Die Verteilung der freien Weglange der PKA wird erhalten, in der inelastische Energieverluste eingeschlossen sind. Auf dieser Grundlage wird eine Gleichung fur die Anzahl von Unterkaskaden pro PKA vorgeschlagen.

No abstract