УДК 616. 441-007.61-07:616.632:546.15 ВступБезплідною подружньою парою вважається та, у якої клінічна вагітність відсутня після 12 та більше мі-сяців регулярного статевого життя без використання засобів контрацепції [4]. Термін «первинна безплід-ність» застосовується у випадках, коли в анамнезі не відбувалося зачаття, «вторинна безплідність» -коли наявне зачаття в минулому [5]. За визначенням ВООЗ, первинна безплідність -це «нездатність жінки наро-дити дитину через її нездатність або завагітніти, або доносити і народити живу дитину», і це визначається як «первинна стерильність». Отже, тих жінок, у яких вагітність закінчується спонтанним викиднем або на-родженням мертвої дитини, якщо у них ніколи не було живонародженої дитини, можна назвати первинно безплідними. Вторинна безплідність визначається як «нездатність жінки народити дитину через її нездат-ність або завагітніти, або доносити і народити живу ди-тину вже після того, як у неї була попередня вагітність та вона змогла доносити і народити живу дитину». Тому тих жінок, у яких відбувається спонтанний викидень або народжується мертва дитина, але при цьому в них була попередня вагітність або вони змогли раніше до-носити і народити живу дитину, можна назвати вто-ринно безплідними.За даними державних статистичних звітів, в Україні у 2012 році було зареєстровано 44 707 випадків жіно-чої (78,9 %) та 11 941 -чоловічої безплідності (21,1 %). Відомо, що в країнах Євросоюзу частота жіночої без-плідності становить 30 %, чоловічої -також 30 %, по-єднання -30 % та нез'ясованого походження -10 % [6]. Головні причини жіночої безплідності: ендокринні фактори -35-40 %; трубний і перитонеальний фак-тори -20-30 %; імунологічні фактори -20 %; ший-ковий фактор -5 %. Приблизно у 10-15 % випадків причина безплідності залишається нез'ясованою [5].Репродуктивна система жінки регулюється сукуп-ністю різноманітних органів, одним із яких є щитопо-дібна залоза (ЩЗ). Порушення функції ЩЗ виникають у жінок у 4-5 разів частіше, ніж у чоловіків, і прева-люють у репродуктивному віці. Фази менструального циклу та розвиток вагітності можуть порушуватися внаслідок порушень тиреоїдного гомеостазу. Кожна жінка народжується з мільйонами примордіальних фо-лікулів, їх число прогресивно зменшується до близько 300 тис. овоцитів у пубертаті, і тільки 400-500 досяга-ють овуляції впродовж репродуктивного віку, тоді як решта підлягає апоптозу та атрезії [1].Гормони ЩЗ впливають на морфогенез, дозріван-ня та диференціацію овоцитів. Рецептори для всіх ізоформ тиреоїдних гормонів присутні в гранульоз-Адреса для листування з авторами: Пасєчко Н.В.

No abstract

Актуальність. Поєднання патології щитоподібної залози (ЩЗ) з віковим андрогенним дефіцитом у чоловіків сприяє зниженню сексуальної і репродуктивної функцій, погіршенню якості життя. Мета дослідження — виявити особливості взаємозв’язків між зниженою функцією ЩЗ та андрогенним дефіцитом у чоловіків в першому і другому періодах зрілого віку. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 60 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 21 до 60 років. Набір чоловіків для обстеження проводили в процесі амбулаторного прийому та стаціонарного лікування в ендокринологічному відділенні Університетської лікарні м. Тернополя. Результати. У чоловіків першого періоду зрілого віку частота гіпогонадизму становила 22,2 %, у тому числі у чоловіків без гіпотиреозу — 8 %, а з гіпотиреозом — 40 %. У чоловіків з гіпотиреозом частота андрогенного дефіциту і його клінічних ознак була в 5 разів вище, ніж у чоловіків без гіпотиреозу. Наявність гіпотиреозу у чоловіків другого періоду зрілого віку в 70 % випадків асоційована з андрогенним дефіцитом, але порівняно з чоловіками першого періоду зрілого віку в другому періоді більшою мірою виражені клінічні ознаки андрогенного дефіциту. Висновки. Наявність гіпотиреозу стирає вікові відмінності у вмісті загального і вільного тестостерону в крові чоловіків; у чоловіків першого періоду зрілого віку найбільш виражений негативний вплив на рівень тестостерону справляє рівень тиреотропного гормона.

No abstract

Одним із найчастіших загальних хронічних розладів у чоловіків після 40-річного віку є еректильна дисфункція (ЕД) – нездатність досягти та/або підтримувати ерекцію статевого члена, достатню для здійснення задовільного статевого акту.Мета дослідження – оцінити еректильну функцію за шкалою «Міжнародний індекс еректильної функції – 15» у чоловіків з первинним гіпотиреозом, які перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Терно- пільській університетській лікарні.Матеріал і методи. Аналіз стану еректильної функції у чоловіків із гіпотиреозом проводили з використанням опитувальника «Міжнародний індекс еректильної функції – 15» (МІЕФ-15). Обстежено 60 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 21 до 75 років.Результати. ЕД вірогідно частіше трапляється в пацієнтів із гіпотиреозом (43 із 60 чоловіків, 72,0 %), ніж у чоловіків із контрольної групи. Встановлено вірогідне зниження всіх інтегративних показників МІЕФ-15 у чоловіків із гіпотиреозом, порівняно з показниками осіб контрольної групи. Результати анкетування обстежених хворих вказують на гіпотиреоз як на прямий чинник, який негативно впливає на статеву функцію у чоловіків.Висновки. Аналіз результатів анкетування МІЕФ-15 чоловіків із гіпотиреозом, ЕД та андрогенним дефіцитом виявив виражене зниження всіх показників еректильної функції в обстежених обох груп, порівняно з контрольною. Обчислення інтегративних показників стану статевої функції в обстежених із гіпотиреозом, андрогенним дефіцитом та ожирінням або нормальною масою тіла показало вірогідне зниження у них усіх параметрів, порівняно з контрольною групою.