No abstract

Since the early 2000s, the potential of blended learning has been recognized worldwide as a promising trend due to the active technology development and its integration into higher education. Blended learning in higher education is at the development stage, which explains the relevance of research into the problems of higher education transformation through the introduction of technology in pedagogy. This article aims to identify the peculiarities of the higher education pedagogy transformation through the blended learning model. The methodology was based on a statistical, correlational analysis by using The Teaching and Learning International Survey (TALIS) database containing the survey results of 7,823 educators in France and the Netherlands. Results. The study revealed an average level of teacher preparation for blended learning (50.5%) and preparation for ICT use in student learning (48.4%) components inclusion. A significant level of teachers' professional development of ICT skills was revealed (44% take courses). An average level of teachers' unpreparedness both for blended learning (28.9% not ready, 36.6% not prepared enough) and ICT use in practice was established (30.3% - almost not ready, 34.25 - not prepared enough). A positive correlation was established between the components of teachers' preparation for the blended learning environment and the subsequent passage of professional ICT skills development courses. It means that formal education does not guarantee the absence of the need for continuous professional development and the formation of a wide range of ICT skills. Teachers need continuous professional development and new ICT skills. The research identified a synergy of positive effects of ICT skills professional development (interaction of educators united by common problems related to blended learning, technology, etc.; borrowing new ideas, innovations, and practices during professional development; updating professional knowledge; using active shared learning; integrity of professional development structure). Teachers noted that professional development courses were specifically adjusted to their needs.

Н. Ю. Діомідовадоцент кафедри філософсько-психологічної антропології Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди ЕМОЦІЙНІ КОРЕЛЯТИ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У статті показано зв'язок просоціальної мотивації майбутніх педагогів з якостями емоційної креативності, емпатії та навчальної тривожності, отриманий за результатами кореляційного аналізу. Теоретично обґрунтовано взаємообумовленість просоціальних мотивів та емоційно-інтелектуальних здатностей майбутніх педагогів. Просоціальну мотивацію розглянуто як цілісну систему спонукальних процесів, спрямованих на благо інших людей або суспільство в цілому, які мають соціальні наслідки, що класифікуються як соціально корисні дії. Визначено низку кореляційних зв'язків між просоціальними мотивами (альтруїстичними, широкими гуманістичними, професійними та міжособистісними) та емоційною креативністю за параметрами емоційної готовності та ефективності.Доведено, що просоціальна вмотивованість як прагнення приносити людям користь, допомагати і підтримувати передбачає високу міру готовності отримувати новий емоційний досвід, переживати незвичайні емоції. Крім того, просоціальна мотивація позитивно пов'язана з емоційною ефективністю, тобто вмінням ефективно застосовувати емоційний досвід у діяльності.Показано негативний зв'язок просоціальної мотивації та навчальної тривожності студентів-педагогів за показниками неспокою та емоційності. Висока просоціальна вмотивованість майбутніх педагогів стоїть на заваді виникненню навчальної оцінної тривожності, більшою мірою перешкоджає екзаменаційному неспокою, певною мірою негативно позначається на високому прояві емоційності на іспиті.Визначено високий рівень гуманістичних мотивів (доброзичливість до Іншого, втілена у прагненні добра), альтруїстичних мотивів (прагнення допомагати іншим), професійних просоціальних мотивів (прагнення допомагати людям на професійному рівні у межах провідної трудової діяльності), просоціальних комунікативних мотивів (прагнення допомагати ближньому оточенню, друзям) передбачають високу здатність до емпатії.Доведено позитивну роль просоціальною мотивації у фаховій підготовці майбутніх вчителів. Розвиток просоціальної мотивації у майбутніх педагогів слід здійснювати в межах психологічного-супроводу професійно-педагогічної підготовки.Ключові слова: просоціальна мотивація, емоційна креативність, емпатія, навчальна тривожність, студентський вік. affects the high expression of emotionality in the exam. High levels of humanistic motives (benevolence to the Other, embodied in the pursuit of the good), altruistic motives (the desire to help others), professional prosocial motives (the desire to help people at the professional level within the leading labor activity), prosocial means of communication , friends) have a high capacity for empathy.The positive role of prosocial motivation in professional training of future teachers has been proved. The development of prosocial motivation in future teachers should be carried out within the framework of psychological support of p...

Remuneration plays a special role in the context of choosing a profession, so students, choosing the profession of a teacher, in some way pay attention to the level of payment for this profession and its growth rate. The article aims to study the impact of motivation on the prospect of students choosing a teacher's profession on the example of EU member states. Methods: theoretical and conceptual analysis, description, generalization, induction, deduction, observation, comparison, tabular and graphical representation, quantitative analysis, and grouping. Results: it is determined that in the general structure of professional education of students in higher education institutions of the European Union member states a high share is occupied by students in the field of teacher training without subject specialization in Denmark, Malta, Spain, Bulgaria, Belgium and Cyprus and students in the field of teacher training with subject specialization - in Austria, Slovakia, Hungary, Belgium, Luxembourg, Malta, and Sweden.

Актуальність і мета дослідження. Одним з потужніших способів терапевтичної роботи з клієнтом є метафоричні асоціативні картки (МАК), утім у наукових розвідках існує брак емпіричного обґрунтування їх ефективності у роботі з клієнтом. Мета статті:перевірити ефективність застосування МАК «Подолання» у розвитку стресостійкості особистості. Результати і висновки:Модель BASICPh була розроблена М. Лаада та О. Аялон з метою розвитку стресостійкості та подолання негативних психоемоційних станів клієнта, зумовлених психотравмуючими ситуаціями та подіями життя. Розглянута модель є придатною для реалізації метафоричних асоціативних карток. Кожен із складників моделі BASICPh складає ядро індивідуального стилю поведінки під час перебування у стресі, тобто копінгу, тому МАК-терапевтичні засоби розвитку стресостійкості, запропоновані у даному дослідженні, передбачають актуалізацію шести ресурсів стресостійкості. У результаті впровадження комплексу корекційно-розвивальних впливів було показано, що модель BASICPh є ефективною у подоланні стресу, зумовленого пандемією COVID-19, та розвитку стресостійкості клієнтів. У клієнтів, залучених до корекційно-розвивальних впливів МАК, зросли на статистично значущому рівні показники життєстійкості, стресостійкості, нервово-психічної стійкості та спали показники тривожності, зумовлені стресом від пандемії COVID-19.