The article is devoted to the problem of forming the communicative culture of future teachers in the process of project teaching in higher educational establishments. Methodological approaches to the definition of the concept of "communicative culture" are analyzed, its qualitative characteristics are determined and examples of discussions in the scientific environment on the characteristics of this phenomenon are given. The authors claim that the component of communicative culture is communicative competence, which in the educational process of higher education largely determines the quality of training of future teachers for future professional activities. The article gives the hypothesis that project activities may be one of the effective means of forming both communicative culture and communicative competence, which at the present stage of training graduate students is considered the most effective and rational in domestic and foreign pedagogy. In order to test the hypothesis, the results of the diagnostic stage of the experimental study conducted during the training of future foreign language teachers in higher educational establishments are demonstrated. The analysis of the results of the experiment allowed us to conclude that project teaching is defined by both students and teachers as one of the effective means of forming the communicative culture of future graduate students. Its significance is determined by the fact that it allows students to thoroughly analyze scientific information, use a creative approach to learning materials, promote the formation of skills to listen to others, respect alternative opinions, model and solve cognitive, life and social situations.

The article is devoted to the actual problem of psychological support of the transition of office workers to remote work. The purpose of the article is the definition of psychological and socio-demographic determinants of the activities of managers in the context of junior personnel transfer to virtual / home office. This problem is considered on the example of IT-professionals (n = 182) from four countries of Central and Eastern Europe. It is proved that the basic dispositional features that contribute to the realization of the activity potential are conscientiousness and openness to experience. Among the value orientations such predictors are the orientations towards competent and tolerant leadership. Another important thing is the value orientations of altruism and independence. The author makes conclusion that duing formation of uncertainty in their actions, individual personal traits play a great role, especially such traits as: ease of occurrence of negative emotions, individualism, preference for independence, disorganization, spontaneity, low level of purposeful behavior. Therefore, an orientation towards social support makes it difficult to implement an orientation towards quality in an activity and reinforces the lack of self-confidence feelings. It was revealed that under conditions of restructuration dispositional factors begin to play a major role, and the degree of value regulation decreases. In addition, the author suggests that a low level of integrity promotes creativity. This can be explained by the fact that an individual, who has such low level, remains open for longer to various possibilities of thought and action. The results of the analysis of the research data indicate that value orientations act as a kind of basis. They head the realization of the personal characteristics of a specialist in professional activity and they are important qualities in everyday life. In the article it is determined that the desire for success decreases in the specialists who get older, and the value orientations for support and leadership contribute to this aspiration. The author has shown that openness of experience, combined with tolerant leadership, is a prerequisite for determination in promoting organizational change.

The article presents the analysis of anti-innovation barriers in the professional activity of lecturers in Ukraine and outlines the ways to overcome this phenomenon. For this reason the discussions of domestic and foreign scientists on the given problem are introduced; the scientific bases of innovative activity of pedagogues are defined, its essential characteristics are outlined; the reasons for the lecturers’ and teachers’ of general secondary education resistance to pedagogical innovation are identified. The authors represent an experimental scientific study of the problem in the practical activities of educational institutions in Ukraine. The subjects of the experiment were lecturers, students and school teachers in different regions of Ukraine. The pedagogical experiment conducted at the diagnostic level allowed to identify the main problems of educational activities in the field of pedagogical innovation and to propose an original method aimed at overcoming the reasons that hinder the introduction of innovative principles into the educational process of higher educational institutions.

The research examines the range of impact and consequences of quarantine restrictions on the operational and financial activities of Ukraine in comparison with the economic indicators of GDP of other leading countries. The purpose of the article is to conduct an economic and legal analysis of ways in which governments around the world, including Ukraine, support business in the financial crisis against the background of the global coronary pandemic COVID-19.

У статті проаналізовано характерні особливості управлінського потенціалу ІТ-фахівців. Сформовано класифікацію стилів керівництва у галузі. Актуальність статті зумовлена стрімким розвитком цього сектору економіки, необхідністю вивчення та аналізу ефективності різних стилів керівництва. Досліджено 182 фахівці у віці від 29 до 54 років, які проходили психодіагностичне обстеження на базі рекрутінгової компанії, що займається професійним відбором спеціалістів для українських та міжнародних ІТ-компаній. Використано пошуковий метод класифікації-метод двоетапного кластерного аналізу. При аналізі таких елементів управлінського потенціалу як особистісні риси та ціннісні орієнтації виокремлено два кластери, які розподіляють ІТ-фахівців за наступними стилями керівництва: «відсторонений стиль» та «залучений стиль». Перший стиль характеризується делегуванням відповідальності, бажанням виступати як сторонній спостерігач, намаганням більше слухати, ніж говорити. Такі фахівці рідко висловлюють свою думку з тих чи інших моментів, уникають суперечок і конфліктів, мають власне уявлення про наявні норми і правила. Лідерство таких керівників, часто може мати формальний характер. Другий стиль характеризується пріоритетом активних взаємин зі своїм найближчим оточенням, взяттям відповідальності і повноважень на себе, навіть у дрібних справах, активним просуванням власних ідей. Такі лідери слідують нормам і правилам, що затвердились у певній організаційній культурі. При аналізі таких блоків управлінського потенціалу як інтелектуально-творчий, діяльнісний, лідерський та соціально-комунікативний потенціал виокремлено два кластери, які розподіляють ІТ-фахівців за наступними стилями керівництва: «паритетний стиль» та «домінуючий стиль». Перший стиль характеризується спілкуванням рівноправних за соціальним статусом комунікантів. Другий стиль відрізняється авторитарно-командним регістром і характеризує спілкування нерівноправних партнерів. Ключові слова: ІТ-фахівці, стилі керівництва, управлінський потенціал, класифікація, кластерні моделі, класифікація.