ВступПатологія серця та судин є важливою про-блемою сьогодення через велику розповсюдженість, неухильну тенденцію до прогресування, ранній роз-виток ускладнень [1]. Одним із важливих факторів ризику серцево-судинної патології є стать [2]. Пока-зано, що серед хворих на атеросклероз та ішемічну хворобу серця переважають особи чоловічої статі. В одному з популяційних досліджень встановлено, що у віці 30-39 років атеросклероз коронарних артерій виявлений у 5 % чоловіків і у 0,5 % жінок, у віці 40-49 років частота атеросклерозу у чоловіків втри-чі вища, ніж у жінок, у віці 50-59 років у чоловіків удвічі вища, після 70 років гендерна відмінність в частоті атеросклерозу та ІХС нівелюється [3]. Про-блеми гендерної кардіології є досить актуальними, адже як причини виникнення, так і фактори ризику стать-асоційованої патології серця та судин здебіль-шого залишаються невідомими, що в першу чергу пов'язано з недостатньою вивченістю молекулярних механізмів розвитку гендер-асоційованої патології серцево-судинної системи.
Обґрунтування дослідженняДослідження біохімічних механізмів, інтегро-ваних у формування гендер-асоційованої кардіова-скулярної патології, дозволять ідентифікувати нові молекулярні мішені, впливаючи на які можна під-вищити ефективність лікування серцево-судинних захворювань у осіб різної статі.Останнім часом з'ясувалось, що важливу роль в регуляції судинного тонусу та скоротливості мі-окарду відіграє біологічно-активний метаболіт сір-ковмісних амінокислот гідроген сульфід (H 2 S) [4]. Вказані ефекти H 2 S реалізуються переважно через активацію К АТФ каналів, стабілізацію мембран клі-тин, активацію антиоксидантного потенціалу серця та судин. Зауважимо, глибинні молекулярні механіз-ми біологічної дії H 2 S щодо серцево-судинної систе-ми залишаються невивченими. Невідома також роль H 2 S в розвитку гендерасоційованої патології серця та судин. Раніше показано, що рівень H 2 S в серці до певної міри регулюється статевими гормонами [5,6]. Виявилось, що дефіцит тестостерону супро-воджується зростанням в міокарді рівня H 2 S, тоді як нестача естрадіолу викликає протилежні зміни. На сьогодні залишається недослідженим причетність H 2 S до формування статевих особливостей про-ан-тиоксидантних систем в міокарді у щурів різної статі та з різним рівнем в організмі статевих гормонів.
Мета дослідженняДослідження впливу різної насиченості орга-нізму самців та самок щурів статевими гормонами на показники стану про-антиоксидантної системи в серці та оцінка їх зв'язку з рівнем H 2 S в міокарді.
Матеріали та методи дослідженняДосліди проведені на 60 білих лаборатор-них щурах обох статей масою 220-280 г. Тварини перебували в умовах науково-дослідної клініки Вінницького національного медичного універси-тету ім. М. І. Пирогова, при температурі 18-21 ºС, вологості повітря 50-60 %, з природнім світловим режимом день/ніч, воду і корм отримували ad libitum. Тварин годували напівсинтетичною кро-хмально-казеїновою дієтою із збалансованим вміс-том всіх макро-та мікронутрієнтів. Дослідження проведено за загальними етичними принципами експерим...
