No abstract

The article considers the mechanisms of realization of labor and social rights of prosecutors. The authors investigated that prosecutors are subject to both general labor legislation (norms of the Labor Code of Ukraine) and special ones established by the Law of Ukraine "On the Prosecutor's Office", which emphasizes the special legal status of these employees. Acquisition of legal status by prosecutors as subjects of labor law allows them to exercise their constitutional rights and responsibilities. These elements of the legal status of prosecutors should be considered in close connection with the employment relationship and social rights in which these prosecutors are involved. The authors found that an integral part of the legal status of prosecutors are guarantees of labor and social rights - legal norms that establish ways and means of ensuring the rights and freedoms of prosecutors, their protection and restoration during office and retirement. The study found that an important role in improving the legislation of Ukraine in the field of labor relations with prosecutors and their social rights are played by familiarity with international regulations (Conclusion of the Advisory Council of European Prosecutors № 9 (2014 (Rome Charter), Conclusion № 13 (2018) of the Advisory Council of European Prosecutors) which regulate labor and social guarantees for prosecutors. Problematic issues and gaps in the provisions of Ukrainian legislation in the field of labor and social security relations with prosecutors were investigated. The authors also developed ways to eliminate them by preserving existing and creating new norms that meet national characteristics. The importance of this study is that this system of government has a significant impact on the implementation of responsibilities for the protection of human rights and freedoms, the common interests of society and the state.

The article considers the international experience of legal regulation of the labor of minors and identifies promising areas for improving the current labor legislation of Ukraine in the field of the work of minors. In particular, the authors studied the labor legislation of the Latvian, Lithuanian, Slovak, and Estonian Republics, Great Britain, and the provinces of Canada (Alberta and Manitoba). As you know, the regulation of the labor of minors has certain features both in Ukraine and other countries, given their physiological characteristics and lack of experience. The minimum age for employment, hazardous and prohibited types of work, working hours, wages, days off and vacations, types of work permits for minors (light types of work), and liability for violation of the requirements of labor legislation on the adoption to work and the peculiarities of ensuring the labor activity of minors. Based on the study, it was revealed that the current labor legislation of Ukraine requires the improvement of the regulation of the labor of minors in the context of social changes. Thus, the types of activities where it is allowed to use the labor of minors are not regulated; there is no definition of the term “easy work for minors,” and the possibility of labor of persons under 14 years of age is not regulated, and the legal liability of employers for violating the requirements for hiring and the specifics of the work of minors is imperfectly defined. In general, the current Labor Code of Ukraine includes provisions for the regulation of the labor of minors, consistent with the standards adopted in other countries. Also, the authors have developed directions for improving the current labor legislation of Ukraine on the labor of minors, which in the future should protect minors from ignoring employers of the fixed requirements for hiring and the characteristics of the work of such a category of persons and protect them from further violations of labor legislation, as well as help to realize the right for the work of persons under 14 years of age who seek to earn independently in certain areas of activity.

The beginning of the 21st century turned into a series of serious disasters for Ukraine, which include the crisis of the 2000s, which caused the fall of the economy and the increase of internal and external debts, the annexation of Crimea and the eastern

Фізична культура і спорт посідають важливу роль в державній політиці. Україна в ст.4 Закону «Про фізичну культуру і спорт» визначила цей напрямок як пріоритетний гуманітарної політики та важливим чинником всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя. Зрозуміло, що залучення населення до занять фізичною культурою та спортом, а також успіхи професійних спортсменів у міжнародних змаганнях є незаперечним доказом життєздатності та духовної сили будь-якої нації, сприяють створенню позитивного іміджу держави на міжнародній арені. Тому державна підтримка фізичної культури та спорту є одним із важливих напрямів соціально-економічної політики нашої країни. Залучення наших громадян до занять спортом, збільшення кількості людей зацікавлених у прийнятті участі в змаганнях, формування спортивних шкіл та розвиток професійного спорту представляється можливим тільки при створенні ефективної нормативно-правової бази. У такій ситуації актуальними стають теоретичні дослідження, які проводяться для вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, у тому числі які виникають у різних сферах фізичної культури та спортивної діяльності. Дослідження у сфері трудової діяльності спортсменів дозволяють зробити висновок про спробу розглянути сферу фізичної культури та спорту через призму правового регулювання, зокрема узагальнити, систематизувати та прокоментувати законодавство, яке регулює трудові відносини у сфері спорту. В статті розкривається специфіка спортивного договору (контракту), його правова природа та сутність. Наголошено на тому, що трудові правовідносини в спорті попри свою важливість не є достатньо врегульованими. Очевидно, що ефективне врегулювання має розпочинатися із правового впорядкування базових термінів, належного правового врегулювання суспільних відносин, які виникають в цій сфері, серед яких і трудові відносини із спортсменами-професіоналами.