Тимчасова робоча група з розробки референтних рівнів для дослідницьких ядерних реакторів «WENRA Ad Hoc Working Group on Reference Levels for Research Reactors» (WGRR) була сформована у рамках ініціативи Західноєвропейської асоціації органів регулювання ядерної безпеки (WENRA) у квітні 2017 року. Україна, як член WENRA, долучилася до робочої групи в складі експертів Державної інспекції ядерного регулювання України та Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки». Основною метою діяльності робочої групи WGRR була розробка референтних рівнів для діючих дослідницьких ядерних реакторів з метою подальшої гармонізації вимог країн-членів WENRA. Це перша стаття із серії статей за напрямом гармонізації вимог для дослідницьких реакторів. У цій статті авторами наведено передумови створення робочої групи WGRR, визначення її основного завдання та підходи до розробки референтних рівнів.

Uncertainties are very important in risk analysis and should be considered in the decision-making process. This paper proposes the methodology for estimation of PSA uncertainties in risk-informed decision-making. The methodology allows solving the complex task of identifying the sources of uncertainties, assessing their range, and providing an approach for consideration of PSA results with uncertainties in combination with other factors underlying risk-informed decision-making. The levels of uncertainties are proposed to be classified using the variation factor. The authors applied the developed methodology to assess alternatives of post-Fukushima safety measures.

No abstract

Дослідницькі реактори є центрами інновацій та розвитку ядерних технологій, енергетики та науки, а сфера їх використання охоплює широкий спектр галузей. Конструкція деяких дослідницьких реакторів подібна до енергетичних ядерних реакторів, оскільки вони призначалися для дослідження нових технологій генерації електроенергії і були прототипами сучасних конструкцій енергетичних ядерних реакторів. Незважаючи на більш низьку потужність і, відповідно, меншу кількість ядерного палива та радіоактивних речовин, що утворюються під час експлуатації дослідницьких реакторів, їх потенційна небезпека для населення і навколишнього середовища все ж велика та потребує належного аналізу безпеки з використанням сучасних методів та з урахуванням досягнутого рівня науки і техніки. Розвиток і підтримка високого рівня безпеки є важливим і першим пріоритетом для забезпечення ефективності та сталого розвитку не тільки дослідницьких реакторів, а й атомних електростанцій. Невід’ємною складовою цього процесу є встановлення вимог з безпеки, які будуть застосовні для всіх типів дослідницьких реакторів і не обмежуватимуть їх потенціал. У листопаді 2020 року, за результатами трирічної діяльності унікальної робочої групи, до складу якої входили фахівці Державної інспекції ядерного регулювання України та Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», була затверджена остаточна редакція референтних рівнів безпеки для діючих дослідницьких реакторів. Основною метою цих референтних рівнів є встановлення загальних вимог, що поширюватимуться на всі типи дослідницьких реакторів, від практично нульової потужності до десятків мегават, і відповідно гармонізація національних вимог. Це друга стаття серії публікацій у журналі «Ядерна та радіаційна безпека», присвячених референтним рівням безпеки Західноєвропейської асоціації органів регулювання ядерної безпеки (WENRA) для діючих дослідницьких реакторів. Перша стаття серії присвячена підходам до розробки референтних рівнів безпеки WENRA для діючих дослідницьких реакторів.

Сфери діяльності щодо забезпечення ядерної безпеки та ядерної захищеності є взаємодоповнюючими і спрямовані на досягнення єдиної мети безпеки АЕС, яка полягає в захисті людей і довкілля від неприпустимого радіаційного впливу. Розглядаючи питання синергії між ядерною безпекою та ядерної захищеністю, особливу увагу приділено виявленню інтерфейсу між двома сферами безпеки й визначенню загальних принципів розробки заходів ядерної безпеки та ядерної захищеності. Детально проаналізовано принципи глибокоешелонованого захисту, культури безпеки та диференційований підхід. Відмічено особливості, характерні для ядерної безпеки та ядерної захищеності.