Objective. To study the peculiarities of antibiotics accumulation in appendix vermiformis after various methods of their introduction. Materials and methods. The investigation was conducted in 160 patients, to whom antibiotic was introduced by various methods: 53 – intramuscularly; 52 – intravenously; 55 – lymphotropically. In part of the patients the antibiotic was introduced at 1 h preoperatively, and to the rest – at 2 h. After performance of appendectomy from each third part of the appendix vermiformis (proximal, middle and distal) excised a homogenate was made, which was sowed into Petri dish on the laboratory culture of E. coli. In a day there were stunting growth zones registered in this laboratory culture in millimeters, and in accordance to their dimensions the level of the antibiotic accumulation was determined. Results. After intramuscular introduction the antibacterial preparation in tissues of appendix vermiformis did not accumulate. After intravenous introduction of ceftriaxone at 1 h preoperatively it have accumulated in 65.4% patients in proximal and middle thirds of appendix vermiformis, in 34.6% patients in the appendix vermiformis apex the antibiotic accumulation was not observed. After the antibiotic introduction 2 h preoperatively its concentration have diminished in two times. After lymphotropic introduction the antibiotic have accumulated in all parts of appendix vermiformis, and in 2 h its quantity have enhanced significantly. Conclusion. Accumulation of antibiotic in the appendix vermiformis after it intravenous introduction have rapidly reduced, and after a lymphotropic one – enhanced, witnessing the advantage of lymphotropic method, which must become the alternative one in appendicitis, due to its targeticity and property for accumulation.

Діагностика захворювань плеври не завжди буває своєчасною. Відомо про випадки помилкової діагностики протягом 2–3 тижнів і більше. Актуальність. Оперативні втручання на плеврі у більшості випадків затримуються, а виконуються, нерідко проводяться за необґрунтованими діагнозами, що вносить сум'яття у статистику і непорозуміння поміж фахівцями. На нашу думку, в основі цього лежать не чіткі дефініції. Мета дослідження. Покращення результатів діагностики і лікування захворювань плеври. Матеріали і методи. Своє бачення діагностичних процесів і оперативних втручань при захворюваннях плеври автори виводять, базуючись на аналізі 2011 диференціально-діагностичних хворих і 597 оперативних втручань – плевректомії. Результати та їх обговорення. Використання запропонованого алгоритму обстеження і технічних особливостей оперативного втручання дозволили скоротити до мінімуму недоліки діагностики і лікування. Висновки. Автори надіються, що втілення запропонованих дефініцій принесе користь нашому народу в умовах епідемії Covid-19 та воєнного стану.

Гострий панкреатит займає третю позицію за частотою госпіталізації поміж усіх ургентних хірургічних захворювань. Оскільки в розвитку цього захворювання має місце подвійна патогенетична складова, а саме: ліпопротеолітична й інфекційна, лікування процесу натикається на значні труднощі, в основі яких – відсутність антибактеріального ефекту. Останнє пояснюється зростаючою резистенцією бактеріальних збудників до антибактеріальних препаратів. Мета роботи. Обґрунтувати клінічними даними доцільність лімфотропного способу введення антибіотиків при гострому панкреатиті, базуючись на пропозиції авторів. Матеріали і методи. Прослідкували перебіг гострого панкреатиту на тлі лімфотропної та стандартної антибактеріальної терапії, вивчаючи ефективність за стандартними показниками. Результати і обговорення. За всіма показниками ефективність лімфотропної антибактеріальної терапії превалювала. Зокрема, тривалість антибактеріальної терапії була коротшою у 1,94 раза, а тривалість стаціонарного лікування – у 1,5 раза. Висновки. Лімфотропна антибактеріальна терапія є адресним накопичувальним способом введення антибіотиків, альтернативним до стандартної антибактеріальної терапії.

Objective.To compare clinical results of application of lymphotropic antibacterial therapy (LATH) versus standard method of parenteral administration of antibiotics in patients, suffering an acute pancreatitis. Materials and methods. Clinical data, the values of the leucocyte and hematological intoxication indices, and some other indices of immunity, occurring on background of lymphotropic and standard antibacterial therapy, were studied. The patients were distributed into two groups: Group I (the main) - to whom lymphotropic antibioticotherapy was conducted, and Group II (a control one) - to whom a standard antibioticotherapy was applied. Results. In patients of the main group the pain syndrome, belching and regurgitation have had regressed during 2 days of treatment. During 5 days of treatment the intoxication signs have been eliminated. In the patients, admitted to hospital in the first day of an acute pancreatitis manifestation, the values of the intoxication leucocytes index after 5 days of the LATH conduction were on the level of corresponding index of practically healthy people, the CD3 and CD4 quantity raised statistically significantly, and the dimensions of the inflammatory changed pancreatic gland reduced. Conclusion. Lymphotropic injection of antibiotics and anti-inflammatory medicines promotes inhibition of inflammatory process in pancreatic gland. On background of adverse development of inflammation, a more rapid improvement of clinical symptoms of an acute pancreatitis, as well as in the indices of the common markers of inflammatory process and cellular immune defense, are observed. The data obtained witness the advantage of LATH over a standard (parenteral) one in the treatment of an acute pancreatitis.

Objective.. To compare the clinical results of application of lymphotropic therapy and standard procedure of parenteral introduction of preparations. Materials and methods. There were studied clinical data, levels of the neutrophil elastase in the blood serum on background of lymphotropic and standard medicinal therapy. Taking into account the above mentioned conditions, the patients were distributed into two groups. Results. Under the influence of lymphotropic therapy in the patients there were observed essential reduction of the neutrophil elastase level in the blood serum and frequency of diagnosis of the large-focus pancreonecrosis, and lowering lethality merely twice. Conclusion. Lymphotropic introduction of antibiotics and antiinflammatory preparations promotes rapid deceleration of inflammatory process in pancreatic gland and prevents the pancreonecrosis progress due to inhibition of the neutrophil elastase activity, what lowers lethality.