Objective ‒ to develop recommendations for optimization of primary surgical treatment of gunshot penetrating craniocerebral wounds on the basis of theoretical and applied study of one of the sections of wound ballistics ‒ biophysical mechanisms of wound canal formation, concomitant impenetrable wounds and intracranial injuries.Materials and methods. The medical histories of 155 wounded who received a non-pe-netrating craniocerebral injury during the hostilities in the East of Ukraine in 2014‒2020 were studied. All of the wounded were males between 18 and 60 years old (mean age ‒ 35.1 years). To study the biophysical features of the formation of different types of wound canals at a given non-lethal kinetic energy transferred to the head tissues, the type of the wounding projectile, the flight trajectory, the nature of gunshot injuries to the soft tissues of the cranial vault and skull fractures and intracranial injuries were determined according to the data of clinical stu-dies and computed tomography and compared with the results of theoretical studies using the laws of wound ballistics.Results. There were 11 (7.1 %) bullet (only tangential) wounds, and 144 (92.9 %) shrapnel. The formation of wound channels depends on the type of the wounding projectile and its kinetic energy. Non-penetrating firearms bullet and shrapnel tangential craniocerebral wounds are caused by the destructive effect of injuring shells on the tissues, which at the moment of collision with the head have both destructive kinetic energy (>80 J) and less than destructive kinetic energy. Blind craniocerebral injuries are caused only by the traumatic effects of fragments with a small (<80 J) kinetic energy.Conclusions. With gunshot non-penetrating single shrapnel blind wounds, the wounds do not have a zone of secondary necrosis, and the zone of primary necrosis is small or insignificant, which makes it possible not to carve soft tissues around the wound during primary surgical treatment, but only to remove necrotic tissues. With gunshot non-penetrating shrapnel tangential and blind craniocerebral wounds, when the soft tissue wounds of the cranial vault do not gap, small size (damage to the skin, subcutaneous tissue to aponeurosis), primary surgical treatment is not performed. Such wounds are treated with a toilet and aseptic dressings. Wound canals ending in gunshot fractures are subject to primary surgical treatment in the same way as gunshot fractures.

У 50% поранених нейрохірургічного профілю виявляють ушкодження м'яких тканин голови, у 28%-проникні, у 17%-непроникні. Майже у 70% потерпілих відзначають мінно-вибухове ушкодження. В структурі черепно-мозкової травми (ЧМТ) тяжка травма становить 15-20%, середньої тяжкості та легка-80-85%. За тяжкої ЧМТ (8 балів і менше за шкалою ком Глазго-ШКГ) вмирають 40-60% потерпілих, середньої тяжкості та легкої-10%, проте, у 50-90% пацієнтів у різні періоди після травми спостерігають психоневрологічні розлади. Закрита ЧМТ: струс головного мозку (ГМ), забій ГМ легкий, середньої тяжкості та тяжкий; дифузне аксональне ушкодження ГМ; стискання ГМ за наявності втисненого перелому кісток черепа, внутрішньочерепної гематоми (епідуральної, субдуральної, внутрішньомозкової), прогресуючого набряку ГМ, порушення ліквородинаміки. Відкрита ЧМТ: травма з ушкодженням м'яких тканин голови та без такого, з порушенням цілісності апоневрозу, твердої оболонки ГМ (ТОГМ), перелом основи черепа. До бойової ЧМТ відносять вогнепальні та мінно-вибухові ушкодження черепа і ГМ, які розподіляють залежно від локалізації поранення, характеру травми, виду ранового каналу, стану ГМ та його оболонок тощо. Комп'ютерну томографію (КТ) необхідно проводити всім потерпілим при ЧМТ за високого або середнього ризику виникнення внутрішньочерепних ускладнень. КТ необхідно повторити через 12-24 год або при погіршенні неврологічного стану. За відсутності протипоказань рекомендують виконувати магніторезонансну томографію (МРТ). Потерпілі при ЧМТ потребують спостереження у динаміці, лікування у спеціалізованому нейрохірургічному відділенні. У лікуванні потерпілих при ЧМТ основним є забезпечення адекватної оксигенації тканини ГМ, усунення гіпоксії та гіповолемії. Усунення гіперглікемії сприяє церебропротекції, оптимальний рівень глюкози в крові 5,5-10 ммоль/л; гіпоглікемія 2,2 ммоль/л і нижче має бути терміново усунута. Необхідний моніторинг внутрішньочерепного тиску (ВЧТ), його оптимальний рівень-нижче 20 мм рт.ст, церебрального перфузійного тиску (ЦПТ)-80-90 мм рт.ст. Обов'язковим є раннє призначення потерпілим за відкритої та проникної ЧМТ протисудомних препаратів, церебропротекторів. Наслідки бойової ЧМТ, у тому числі перебіг періодів захворювання та виживання потерпілих, залежать від строків надання невідкладної, кваліфікованої, спеціалізованої нейрохірургічної допомоги й адекватності фізичної, психоневрологічної та соціальної адаптації.

Purpose. Botanical analysis of existing vegetation in the territory of the “Beremitske” Nature Park for further zoning and selection of individual territories where reproduction of the original state of the phytocenosis is planned. Methods. Field research methods for the analysis of the taxonomic composition of the flora in the park, cartographic methods for zoning the area and historical analysis of the land use of the former landowners. Results. The conducted flora monitoring showed that in the studied territories the adventitious and synanthropic species predominated, in particular in the meadow-steppe areas the invasive and synanthropic vegetation was represented by Ambrosia artemisiifolia, Asclepias syriaca, Amaranthus retroflexus, Arctium lappa, Sonchus arvensis, Tanacetum vulgare, Medicago lupulina, Verbascum phlomoides, Urtica dioica. Among the wood forms Betula pendula, Robinia pseudoacacia, Picea abies, Pinus sylvestris, Pinus sylvestris Populus nigra, Alnus glutinosa, Carpinus betulus predominated. Among the rare plants we identified the accumulation of Iris sibirica in some meadow-swamp areas. The scheme of the park has been developed and the starting points at which flora reproduction is planned to be identified. Conclusions. The species composition of the phytocenosis showed the predominance of invasive vegetation species in some areas of the park. The growth sites of the endangered species of Iris sibirica have been found, and in the future will allow to design new ecological trails in the park and to reintroduce it to other suitable sites. The data obtained will allow to develop a scheme of restoration of the original floral biodiversity in the park, taking into account the identified features.

медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, Україна 2 Нейрохірургічне відділення №1, Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, Київ, Україна Вторинна геморагічна прогресія вогнищ забою головного мозку у пацієнтів при черепно-мозковій травмі Вступ. Вторинні післятравматичні зміни головного мозку (ГМ) часто є визначальними в клінічному перебігу черепно-мозкової травми (ЧМТ). Попередження, виявлення та визначення лікувальної тактики при вторинній геморагічній прогресії забою (ВГПЗ) ГМ актуальні для нейротравматології.Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування потерпілих з ЧМТ, у яких діагностований забій ГМ.Результати. Встановлено, що ВГПЗ виникає у 50% пацієнтів при ЧМТ, як у місцях первинного ушкодження ГМ, так і у віддалених зонах за принципом протиудару протягом 12 год, хоча може виникати і через 3-4 доби після травми. ВГПЗ часто виявляють у пацієнтів з субдуральною гематомою (СДГ). Чим більше вогнище забою, тим більша ймовірність його прогресії та необхідності хірургічної декомпресії.Висновки. ВГПЗ є одним з найважливіших ускладнень після ЧМТ, пов'язана з значним підвищенням ризику клінічного погіршення. Лікувальна тактика залежить від вираженості впливу на навколишні структури та проявів компресійно-дислокаційного синдрому. Шупика, вул. Платона Майбороди, 32, Київ, Україна, 04050, e-mail: neuroprofessor@gmail.com Особливості клінічного перебігу та морфологічні зміни забою ГМ залежно від локалізації, механізму травми, віку потерпілого та наявності соматич-них захворювань завжди цікавили нейрохірургів та патоморфологів [1,2]. Дискусійними є питання нейрохірургічної тактики, як за поширеного, так і вогнищевого забою ГМ [3].ЧМТ є найчастішою причиною втрати працездат-ності внаслідок травматизму, що зумовлює фізичні, когнітивні, поведінкові та емоційні розлади, інколи довічні. Майже 50% пацієнтів, яких виписують після госпіталізації з приводу ЧМТ, встановлюють довго-строкову інвалідність. Медичні витрати та витрати, пов'язані з втратою працездатності внаслідок травма-тичного ушкодження ГМ, в США становлять близько 60 млрд. доларів на рік, це одна з найбільших витрат у системі охорони здоров'я країни [4]. Щороку в Ук-раїні від ЧМТ вмирають 10-11 тис. хворих. Смертність становить 2,4 на 10 тис. населення за рік. В структурі померлих 59% -на догоспітальному і 41% -на гос-пітальному етапі. В країнах Європи на госпітальному етапі вмирають не більше 30% хворих. Україна втра-чає внаслідок травматизму під час ДТП близько 10 млрд. доларів щороку, а, беручи до уваги й інші види травми, загальні витрати в країні сягають 3% ВВП [5,6]. ЧМТ включає численні типи ушкодження тканини ГМ, в тому числі один з найтяжчих -забій ГМ. Він є частою причиною смерті та інвалідності внаслідок травми у госпіталізованих потерпілих [7].Величина ураження тканини ГМ після ЧМТ виз-начається первинним ушкодженням, спричиненим кінетичною енергією удару, а також численними вторинними сис темними змінами у відповідь на травму, що погіршують первинне ушкодження. Пер-винно відбувається р...

1 Кафедра нейрохірургії, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, Україна 2 Відділення хірургії хребта і спинного мозку, Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, Київ, Україна 3 Клініка нейрохірургії та неврології, Головний військовий клінічний медичний центр МО України, Київ, Україна Вогнепальні поранення хребта і спинного мозку в умовах локальних війн (огляд літератури та аналіз власних спостережень) Проаналізований характер вогнепальних ушкоджень хребта і спинного мозку (СМ) сучасною зброєю в умовах локальних бойових дій, визначені послідовність і особливості діагностично-лікувальної тактики у таких потерпілих. Спостереження та хірургічне лікування проведене у 16 поранених з вогнепальною травмою хребта і СМ. В усіх спостереженнях виявлені поєднані множинні ушкодження органів грудної та/або черевної порожнини, у 2 -органів малого таза. Переважали кульові поранення в місця, не захищені бронежилетом. Життєзберігаючі хірургічні втручання виконували у гострому періоді травми в умовах медичних закладів, наближених до бойових дій, а також у багатопрофільних лікарнях, що забезпечило збереження життя 15 поранених. З приводу вогнепальних поранень хребта (ВПХ) і СМ оперовані 15 потерпілих, 1 з пораненням печінки, шлунка, хребта і СМ (Frankel A) помер після операції на органах черевної порожнини внаслідок поліорганної недостатності і ДВЗ-синдрому. В умовах локальних бойових дій поранення хребта переважно характеризувались множинністю ушкоджень органів грудної та/або черевної порожнини, з приводу яких хірургічні втручання виконували у перші години після поранення в багатопрофільних лікарнях. Хірургічні втручання на хребті здійснювали після стабілізації стану хворих, вони передбачали усунення ліквореї, декомпресію СМ та його корінців; стабілізацію хребта за показаннями. К лючові слова: вогнепальні поранення, хребет, спинний мозок, лікворея, декомпресія, стабілізація. Укр. нейрохірург. журн. -2015. -№1. -С. 16-22. Надійшла до редакції 03.12.14. Прийнята до публікації 13.02.15. Адреса для листування: Поліщук Микола Єфремович, кафедра нейрохірургії, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, вул. Дорогожицька 9, Стаття містить рисунки, які відображаються в друкованій версії у відтінках сірого, в електронній -у кольорі.The character of gunshot injuries of the spine and spinal cord with modern weapons in local fighting was analyzed, the sequencing and features of tactics in these patients were determined.Observation and surgical treatment was performed in 16 patients with gunshot injuries of the spine and spinal cord.In all cases identified multiple injuries of the chest and/or abdomen were revealed, in 2 -pelvic organs. Bullet wounds dominated in places not protected by body armor. Life-saving surgery was performed in acute period in health facilities close to the fighting zone, as well as in general hospitals that allowed to save lives of 15 wounded persons. 15 injured persons were operated on for gunshot wounds of the spin...