У 50% поранених нейрохірургічного профілю виявляють ушкодження м'яких тканин голови, у 28%-проникні, у 17%-непроникні. Майже у 70% потерпілих відзначають мінно-вибухове ушкодження. В структурі черепно-мозкової травми (ЧМТ) тяжка травма становить 15-20%, середньої тяжкості та легка-80-85%. За тяжкої ЧМТ (8 балів і менше за шкалою ком Глазго-ШКГ) вмирають 40-60% потерпілих, середньої тяжкості та легкої-10%, проте, у 50-90% пацієнтів у різні періоди після травми спостерігають психоневрологічні розлади. Закрита ЧМТ: струс головного мозку (ГМ), забій ГМ легкий, середньої тяжкості та тяжкий; дифузне аксональне ушкодження ГМ; стискання ГМ за наявності втисненого перелому кісток черепа, внутрішньочерепної гематоми (епідуральної, субдуральної, внутрішньомозкової), прогресуючого набряку ГМ, порушення ліквородинаміки. Відкрита ЧМТ: травма з ушкодженням м'яких тканин голови та без такого, з порушенням цілісності апоневрозу, твердої оболонки ГМ (ТОГМ), перелом основи черепа. До бойової ЧМТ відносять вогнепальні та мінно-вибухові ушкодження черепа і ГМ, які розподіляють залежно від локалізації поранення, характеру травми, виду ранового каналу, стану ГМ та його оболонок тощо. Комп'ютерну томографію (КТ) необхідно проводити всім потерпілим при ЧМТ за високого або середнього ризику виникнення внутрішньочерепних ускладнень. КТ необхідно повторити через 12-24 год або при погіршенні неврологічного стану. За відсутності протипоказань рекомендують виконувати магніторезонансну томографію (МРТ). Потерпілі при ЧМТ потребують спостереження у динаміці, лікування у спеціалізованому нейрохірургічному відділенні. У лікуванні потерпілих при ЧМТ основним є забезпечення адекватної оксигенації тканини ГМ, усунення гіпоксії та гіповолемії. Усунення гіперглікемії сприяє церебропротекції, оптимальний рівень глюкози в крові 5,5-10 ммоль/л; гіпоглікемія 2,2 ммоль/л і нижче має бути терміново усунута. Необхідний моніторинг внутрішньочерепного тиску (ВЧТ), його оптимальний рівень-нижче 20 мм рт.ст, церебрального перфузійного тиску (ЦПТ)-80-90 мм рт.ст. Обов'язковим є раннє призначення потерпілим за відкритої та проникної ЧМТ протисудомних препаратів, церебропротекторів. Наслідки бойової ЧМТ, у тому числі перебіг періодів захворювання та виживання потерпілих, залежать від строків надання невідкладної, кваліфікованої, спеціалізованої нейрохірургічної допомоги й адекватності фізичної, психоневрологічної та соціальної адаптації.

Objective ‒ to evaluate the features of the clinical manifestations and effectiveness of multi-slice computed tomography (MSCT) of the head for the diagnosis of non-penetrating gun-shoot head injuries in the local war.Materials and methods. The medical data of 155 patients who received a non-penetrating gun-shoot head injuries during the war in the Eastern Ukraine between 2014‒2020 were analyzed. All patients were males between 18 and 60 years (average age ‒ 35.1 years). The peculiarities of clinical manifestations and results of diagnostic evaluation of non-penetrating gun-shoot head injuries during specialized neurosurgical care in medical institutions on the third and fourth levels of medical aid have been studied.Results. Wide diagnostic capabilities of MSCT were revealed for determination of the wounds localization, type of the projectile, the nature of the wound channel, gunshot skull fractures, and associated intracranial injuries. It was found that with non-penetrating bullet and shrapnel tangential cranio-cerebral wounds, incomplete and depressed fractures usually occurred, and with single and multiple shrapnel blind wounds, incomplete ‒ perforated and depressed fractures with the presence of bone fragments. The pathomorphological features of the nature of the wound channels and intracranial injuries were determined. They are always associated by traumatic subarachnoid hemorrhages and brain contusions, in most cases – focal. Intracranial hematomas were observed in 3.1 % of the patients.Conclusions. Clinical manifestations of the non-penetrating craniocerebral gunshot wounds depend not only on the type of cranial soft tissue injury, but also on the nature of the skull fracture and are mainly occurred because of the severity of the traumatic brain injury. MSCT of the head makes it possible to determine the localization of the wound, the type of the wounding projectile, the nature of the cranial soft tissues damage, wound channel, gunshot skull fractures and associated intracranial injuries.

Мета дослідження. Проаналізувати особливості вогнепальних поранень м'яких тканин склепіння черепа, їх поєднання з травмою головного мозку (ГМ) і на цій основі розробити тактику й принципи лікування поранених на етапах медичної допомоги відповідно до військової медичної доктрини. Матеріали і методи. Проаналізовані 1214 бойових травм нейрохірургічного профілю, вогнепальні поранення відзначені у 434 (35,6%) потерпілих. Поранення м'яких тканин склепіння черепа діагностоване у 241 (55,4%) потерпілого, у 193 (44,6%)-виявлені непроникні та проникні поранення з ушкодженням ГМ. У 141 (58,5%) поранених лікування закінчене у військовомобільному госпіталі (ВМГ, 2-й рівень медичної допомоги), 100 (41,5%)-з ознаками струсу, забою ГМ та/або проникної черепно-мозкової травми (ЧМТ) лікували у нейрохірургічних відділеннях. Результати. У 141 (58,5%) потерпілого вогнепальні поранення м'яких тканин черепа не супроводжувалися травмою ГМ. Ці поранені віднесені в групу низького ризику виникнення внутрішньочерепних ускладнень (РВВУ), лікування закінчене на 2-му рівні медичної допомоги у ВМГ. У 100 (41,5%) потерпілих поранення м'яких тканин черепа супроводжувалося ушкодженням ГМ (струс, забій, крововилив). У цих хворих встановлений середній та високий РВВУ, вони евакуйовані на 3-й рівень медичної допомоги, їх лікування закінчене у спеціалізованих нейрохірургічних відділеннях (3-й і 4-й рівень). Вогнепальні поранення м'яких тканин голови без неврологічних симптомів можна лікувати на етапі кваліфікованої медичної допомоги (2й рівень)-у ВМГ. Вогнепальні поранення м'яких тканин черепа часто (у 41,5% спостережень) супроводжувалися травмою ГМ з середнім та високим РВВУ, таких хворих евакуювали на 3-й рівень медичної допомоги до спеціалізованих нейрохірургічних відділень. Ключові слова: вогнепальна рана покровів склепіння черепа; мінновибухова травма; ризик виникнення внутрішньочерепних ускладнень; хірургічна обробка рани; нейровізуалізація. Український нейрохірургічний журнал.-2016.-№3.-С.33-38.