доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник https://orcid.org/0000-0001-7023-621X КОТОВА О.І. https://orcid.org/0000-0001-8970-5071 КОТОВ Б.С. https://orcid.org/0000-0003-2369-7288 ЮЗЮК О.О. https://orcid.org/0000-0001-7785-1055 Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України Постановка проблеми. Більшість країн Західної Європи та США одержують базове насіння картоплі (Solanum tuberosum L.) на основі вихідного насіннєвого матеріалу, оздоровленого від вірусів та інших фітопатогенних організмів, що забезпечує врожай на 40-99% вищий, ніж урожай від еліти, отриманої на основі клонового добору з використанням візуального методу оцінювання сортових якостей [1].Насінництво картоплі на півдні України у нинішній час також базується на безвірусній основі. Жорсткі погодні умови степової зони (високі температури повітря і ґрунту, низька вологість, часті суховії) лише пришвидшують процес виродження, тому південну та східну частини країни відносять до зони сильного виродження картоплі, де сортооновлення рекомендовано проводити через 1-2 роки, що в свою чергу робить неможливим ведення насінництва притаманного північним регіонам [2][3][4].Задоволення вимог виробників картоплі до насіннєвого матеріалу неможливе без постійного удосконалення процесу насінництва, до якого належить метод культури верхівкової меристеми з наступним мікроклональним розмноженням на живильному середовищі.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ефективність біотехнологічного методу залежить від багатьох факторів впливу: рівня рН, інтенсивності освітлення, температурного режиму, тривалості фотоперіоду та ін. [5][6].Окремо слід виділити живильне середовище, що є основною складовою культивування клітин, тканин і органів рослин in vitro, в його склад входять мікрота макросолі, рістрегулятори, вітаміни та інші речовини, вміст і концентрацію яких потрібно з високою точністю враховувати, виходячи з потреб рослин на певному етапі росту та розвитку [7][8][9].Дослідженнями встановлено, що за однакових факторів впливу на рослин картоплі in vitro реакція сортів (як в розрізі груп стиглості, так і різних за стиглістю) не є однакова [10][11].Мета. Визначити оптимальний режим культивування картоплі in vitro залежно від складу живильних середовищ та групи стиглості сортів картоплі для збільшення виходу оздоровленого насіннєвого матеріалу.Матеріали та методика досліджень. Для визначення найбільш оптимального режиму бульбоутворення картоплі в культурі in vitro в умовах мікроклональної лабораторії був проведений дослід відповідно до загальноприйнятих методик [12][13][14][15]. Досліджувались фактори: (А)сорти картоплі різних груп стиглості: Тирасранній, Левадасередньоранній та Явірсередньостиглий; Врізні за складом живильні середовища: Murashige, Skoog (МS) [16], модифіковані живильні середовища Інституту картоплярства НААН [12] та Інституту зрошуваного землеробства НААН [13].Результати досліджень. На 60-й день спостережень найбільша кількість мікробульб утворилась у сорту Явір -77,1%, що на 39,3 та 21,8% вище, ніж у сортів ...
