Український науково-дослідний інститут промислової медицини, м. Кривий Ріг Вступ. Забезпечення здоров'я працюючого населення-найважливіша функція держави, основа соціальної політики, яка на практиці реалізується шляхом створення безпечних умов праці та здорових умов побуту. Медицина праці має на меті укріплення та збереження найвищого ступеня фізичного, душевного та соціального благополуччя працюючих у всіх сферах, попередження в працюючих відхилення в здоров'ї, які викликані умовами праці, захисту працюючих від ризиків, обумовлених шкідливими виробничими факторами, розміщення та збереження працюючих у виробничому середовищі, що пристосоване до їхніх фізіологічних і психологічних здібностей, адаптацію роботи до працюючих і кожного працюючого до його або її праці (ВООЗ і МОП, 1995 р.). Мета дослідження-проаналізувати та узагальнити дані літератури щодо сучасного стану проблеми професійних ризиків. Матеріали та методи дослідження. Аналітичний огляд наукових публікацій проведено з використанням закордонних профільних видань, текстової бази даних PUB MED, бази даних Національної наукової медичної бібліотеки та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Результати. Сьогодні все частіше стає питання щодо оцінки та прогнозування можливих наслідків у разі недотримання гігієнічних нормативів. Обґрунтування необхідності зміни стратегії та тактики гігієни праці відносно ризиків професійних захворювань і профілактики є основою діяльності сучасної медицини праці. В основу розвитку системи медицини праці, у сучасному її розумінні, полягає теорія оцінки та керування професійними ризиками. Оцінка та керування професійними ризиками має на меті проведення аналізу й оцінки здоров'я працівників та причинно-наслідкового зв'язку з умовами праці, інформування про ризик суб'єкта трудового права, а також проведення заходів з керування професійними ризиками за рахунок зниження експозиційних, дозових навантажень і «захист часом». При оцінці ризику велика увага надається кількісній оцінці збитків від ризику для вибору найефективніших заходів управління ним, тобто профілактики, що сьогодні й є пріоритетом наукових досліджень і розробок у медицині праці. Висновки. Таким чином, за даними проведеного аналізу закордонних і вітчизняних досліджень можна зробити висновок, що вибір стратегії медичного обслуговування працюючого населення потребує об'єктивної оцінки небезпечності виробництва, яка можлива лише на основі кількісних оцінок ризику здоров'я в конкретних професіях на конкретному виробництві, що дозволить зробити здоров'я «елементом керування», оцінювати його за економічними критеріями та мати важелі для реального керування професійним ризиком.
