За результатами дослідження типових лісових соснових ділянок на 14 експериментальних майданчиках у Чорнобильській зоні відчуження представлено статистичну і графічну інтерпретацію даних по вертикальному розподілу активності 90 Sr у мінеральному шарі ґрунту до 1,0 м. Виявлено значні відмінності між вертикальними розподілами активності цього радіонукліда для різних майданчиків. Частка активності 90 Sr за межами 30-см верхнього шару ґрунту насаджень знаходилась у межах 15-71 %. Отримано коефіцієнти переходу 90 Sr в анатомічні структури деревини стовбура на основі щільності забруднення ґрунту, яка розрахована для глибини 0,3 і 1,0 м. Статистично значущі зв'язки між коефіцієнтами переходу радіонукліда в ядро і заболонь стовбура та його вертикальними розподілами в мінеральному шарі ґрунтів не встановлено. Серед таксаційних показників соснових деревостанів найкраще корелює з коефіцієнтами переходу 90 Sr у стовбурну деревину-середній діаметр. Ключові слова: вміст 90 Sr, питома активність, коефіцієнт переходу, ґрунтовий профіль, ядро, заболонь, соснові деревостани.

Український НДІ сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України, Київ ВПЛИВ ПІСКУВАННЯ ТОРФОВИХ ҐРУНТІВ НА ЗМЕНШЕННЯ НАДХОДЖЕННЯ 137 Cs В РОСЛИНИ Унікальність радіоекологічної ситуації в Україні обумовлена наявністю значних територій з поширенням торфових ґрунтів, на яких спостерігаються аномально високі коефіцієнти накопичення радіоактивного цезію рослинами. Навіть через 30 років після аварії на ЧАЕС саме на торфових ґрунтах із рівнем радіоактивного забруднення по 137 Cs близько 37 кБк/м 2 виробляється сільськогосподарська продукція з перевищенням вимог ДР-2006. Розроблені й апробовані традиційні протирадіаційні заходи не отримали, за різних обставин, державної підтримки на забрудненій радіонуклідами території. Тому нами запропоновано інші підходи щодо покращення радіоекологічної ситуації на забруднених радіонуклідами торфових ґрунтах.Ключові слова: 137 Cs, коефіцієнт накопичення, радіоактивно забруднені землі, сільськогосподарські культури.

No abstract

Національний університет біоресурсів і природокористування України О. В. КОСАРЧУК, старший науковий співробітник С. В. ПОЛІЩУК, науковий співробітник Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України

доцент Національний університет біоресурсів і природокористування України О. В. КОСАРЧУК, канд. біол. наук, старший науковий співробітник С. В. ПОЛІЩУК, науковий співробітник С. Є. ЛЕВЧУК, канд. біол. наук, провідний науковий співробітник Л. М. ОТРЕШКО, канд. біол. наук, науковий співробітник Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України Анотація. Проаналізовано результати досліджень забруднення 137 Cs деревної золи у приватних господарствах населених пунктів північних районів Житомирської області у 2017 р. За результатами гамма-спектрометрії 154 зразків виявлено, що діапазон питомої активності 137 Cs у золі яка утворюється при використанні у якості пічного палива радіонуклідно забрудненої деревини в приватних господарствах даного регіону знаходиться у межах 170-32900 Бк/кг. Представлено узагальнені дані щодо частотного розподілу зразків золи паливної деревини за діапазонами питомої активності 137 Cs по селищним радам обстежених населених пунктів. Встановлено, що за критерієм питомої активності 137 Cs згідно ОСПУ-2005, як низькоактивні радіоактивні відходи класифікуються близько 9 % від загальної кількості зразків золи відібраних у приватних господарствах населених пунктів мережі моніторингу, зокрема: 3,9 % зразків золи відібраних у приватних господарствах Бігунської селищної ради; 7,1 % зразків Можарівської селищної ради; 7,7 % зразків Піщаницької селищної ради та 22,7 % зразків золи із смт. Народичі. На основі отриманих даних зроблено висновок, що забруднена радіонуклідами зола є додатковим фактором радіаційної небезпеки, а саме потенційним джерелом додаткового зовнішнього та внутрішнього опромінення місцевого населення. Ключові слова: деревна зола, 137 Cs, питома активність, радіоактивні відходи Актуальність. У зв'язку зі змінами економічної ситуації в Україні, високою вартістю для багатьох верств населення природного газу та електроенергії, мешканці різних регіонів переходять на використання паливної