* Роботу виконано в межах планової наукової тематики Iвано-Франкiвського нацiонального медичного університету «Захворювання внутрішніх органів у сучасних умовах, за поєднаної патології та ураження органів-мішеней: особливості перебігу, діагностики та лікування» (державний реєстраційний № 0115U000995). Установою, що фінансує дослідження, є МОЗ України. Автори гарантують повну відповідальність за все, що опубліковано в статті. Автори гарантують відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті. Рукопис надійшов до редакції 10.10.2019.

Objective of the study: to analyze the frequency of structural and functional changes in the thyroid gland of the patients with atrial fibrillation who took amiodarone for 12 months on regular basis. The study was based on findings obtained by examining 80 patients (28 women and 52 men) with cardiosclerosis (diffuse and postinfarction), atrial fibrillation and heart failure IIA at the age of 63.5 ± 1.3 years and 15 healthy individuals of the relevant age (62,4 ± 2,4 years) and relevant sex proportions. The main inclusion criterion was the euthyroid state of the thyroid gland before the beginning of antiarrhythmic therapy. To assess the functional state of the thyroid gland, we studied the content of free thyroxine, triiodothyronine, and antibodies to thyroid peroxidase. The examination was carried out before the therapy, and in 3, 6, 9 and 12 months after the beginning of the study during the course of antiarrhythmic therapy. To detect structural changes in the thyroid gland, we used ultrasound scanning. Depending on the prescribed treatment, the participants were divided into the following groups: group I included the patients who received amiodarone in a dosage of 200 mg per day and basic therapy (n = 60); control group involved the patients who received the basic therapy with antiarrhythmic drugs, digoxin and bisoprolol (n = 20). Results. The therapy with amiodarone for a year resulted in thyroid dysfunction in 33.3% of the patients. Hypothyroidism (20.0%) is leading in the structure of amiodarone-associated thyroid dysfunctions; this condition is subclinically manifested in 11.7% of the patients. The development of amiodarone-induced thyrotoxicosis was observed in 13.3% of the patients, and the first cases of hyperthyroidism were detected not earlier than six months. Under the effect of amiodarone in the first months of the therapy, serum levels of free thyroxine may increase, while free triiodothyronine may decrease, therefore there may be a tendency to slightly increased levels of thyroid-stimulating hormone in the first weeks of the therapy. The above changes in laboratory parameters are transient and are not accompanied by the deterioration of the antiarrhythmic action of amiodarone.

No abstract

The article deals with the impact of reflective practice questionnaires on Language for Specific Purposes teaching and learning at the tertiary education level. Reflection was recognized as an essential factor for improving teaching quality and students’ motivation to develop their skills in both native and target languages. To convey this idea, there was conducted a multistage survey to identify students’ language awareness and learning abilities, to examine their reflection on the course design and teacher’s performance, as well as to monitor their progress throughout the course. There was described a survey procedure with the samples of questionnaires to be used. The obtained findings allowed assessing the process of enhancing the quality of teaching and achieving learning outcomes by students. The authors suggested some practical techniques to help teachers apply meaningful strategies and guide their students through reflective learning by making them active participants in constructing knowledge and educational experiences.

Статтю присвячено проблемі розвитку риторичної компетентності майбутнього педагога як необхідної складової професійної педагогічної діяльності. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної й спеціальної літератури, практичного досвіду висвітлено основні концептуальні підходи до формування риторичної компетентності майбутніх учителів у процесі фахової підготовки. Обґрунтовано особливості організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення риторики, а також визначено необхідність дотримання при цьому певних вимог: створення відповідних психолого-педагогічних умов, розробки цілісної професійно-методичної системи навчання і запровадження у навчальному процесі виконавчого творчого звіту та поетапного системного оцінювання знань і умінь студентів. Зроблено висновок, що вивчення риторики й володіння риторичною компетентністю -важливі чинники формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя.Ключові слова: компетентність, комунікативна компетентність, педагогічна діяльність, риторична компетентність, мовні засоби.