The paper aims to analyse the dependence of the economic and social development of Ukraine on migration factors (human resources and remittances) in the years 2002–2020. It proves the strength of the impact of human resources outflow and remittances on the labour market (employment) and other variables capturing the level of economic and social development. Based on the calculated social and economic development composite indicators the paper detects the migration gaps in the development of the economic system and social domain depending on the human resources outflow and remittances inflow. The results of the empirical research show a positive causal relationship between social development environments and migration and a mixed impact of the migration factor on economic system.

Purpose. The purpose of the current research is identification and integral estimation of ecological determinants of forming environment of an area’s social vulnerability (on the example of the oblasts of the Carpathian region of Ukraine). Methodology / approach. The empirics of environment of the social vulnerability based on the identification of ecological components is carried out by construction of commensurate series of indicators’ values through the normalizing for each group of parameters, in particular, within the selected set of areas (oblasts of the Carpathian region). The construction of time series of significance coefficients (calculation of weight coefficients) stipulates the use of the theory of sensitivity, while the calculation of the integral coefficient of the social vulnerability natural environment requires the multiplicative approach. Results. The calculated integral coefficients of the natural environment of social vulnerability contributed to determining the living standards of the population of the natural resource sector and showed a significant socio-ecological divergence among the oblasts of the Carpathian region and Ukraine. In 2019, the highest values of integral coefficients of social vulnerability natural environment in the Carpathian region of Ukraine were observed in Ivano-Frankivsk (0.574) and Chernivtsi (0.391) oblasts. Ivano-Frankivsk oblast was the leader in that regard throughout the studied period. Originality / scientific novelty. The methodological approach for analyzing the social vulnerability of the area has been improved, which, unlike the traditional ones based on determinants of the social, economic, and political environment, provides for a comprehensive analysis of the sensitivity of changes in the social vulnerability of the territory regarding the changes in the natural environment determinants. Practical value / implications. The paper offers and substantiates a methodological approach to the estimation of ecological determinants as the indicators of an area’s vulnerability growth, which serves as the information-analytical base for the development of the initiative-taking social vulnerability reduction policy.

The broad introduction of digital technologies makes changes in the structure of socio-economic relations between labor and capital in the market, affecting its informational efficiency. The purpose of the article is a systems analysis of the structure of the cause and effect relationships between the informational efficiency of exchange prices, which affect the desired rate of return for investors; characteristics of the digital economy, methods used by entrepreneurs to evaluate specific assets. The analysis of the informational efficiency of markets based on the Fama-Samuelson criterion and conducted with the use of likelihood functions showed the down trend in the informativeness of exchange prices. According to the authors, this is due to a significant discrepancy in the price of transactions with real goods and futures operations, which are based on a variety of rational and irrational expectations. At the same time, the disproportionate growth of the derivative capital strengthens the influence of irrational expectations and contributes to the growth of the number of speculative transactions while the uncertainty of the external business environment is growing. Under these conditions, it is proposed to use the real options theory to evaluate specific tangible assets of entrepreneurial projects Furthermore, the authors outlined the main characteristics of the digital economy in terms of entrepreneurship; carried out an analysis of market-based business opportunities resulting from the characteristics of the digital economy. On this basis, two causal chains are specified. For entrepreneurs in traditional spheres of activity, which has the following form: cause: excess labor — effect: a chance for development — market conditions: entrepreneurial activity, public-private partnership. And for entrepreneurs in the field of information and communication technologies, which is as follows: cause: poor structuring of information — effect: a chance for development — implementation conditions: availability of ideas for structuring of information flows.

У статті актуалізуються питання розвитку зеленого туризму в Україні, особливо в частині стимулювання розвитку малого бізнесу в сільській місцевості, що є важливим з точки зору подолання їх депресивності, а також підвищення ефективності місцевого економічного розвитку. Метою дослідження було вказати на проблемні аспекти функціонування та розвитку зеленого туризму в Україні та обґрунтувати систему заходів державної політики щодо активізації його розвитку та підтримки. Показано, що розвиток зеленого туризму може стати інструментом активізації транскордонного співробітництва України, зокрема з такими сусідами в Карпатському регіоні, як Польща та Румунія. Виявлено та охарактеризовано чинники, що перешкоджають розвитку зеленого туризму в Україні, причому в двох аспектах: класичних, характерних для цього виду діяльності до війни, та тих, що актуалізувалися під час повномасштабних військових дій. Визначено та охарактеризовано напрями та засоби державної політики реалізації потенціалу розвитку зеленого туризму в Україні. Обґрунтовано систему елементів ресурсного забезпечення функціонування та розвитку суб’єктів зеленого туризму України. Зроблено висновок, що розвиток зеленого туризму в Україні є важливим фактором збереження інтелектуальних і кадрових ресурсів та подолання депресивності сільської місцевості, одним із важливих показників ефективності місцевого економічного розвитку. Проте параметри його розвитку ще недостатні та далекі від наявного потенціалу. Зміна ситуації та прискорення розвитку зеленого туризму вимагають удосконалення державної політики у цій сфері, яка має бути спрямована на реалізацію комплексу регуляторних інструментів у сферах: 1) покращення фінансово-ресурсного забезпечення населення, підприємці – початківці та діючі суб'єкти підприємницької діяльності; 2) покращення бізнес-середовища у сільській та віддалених районах.

У статті розкрито актуальність формування та реалізації державної політики забезпечення розвитку в Україні рекреаційного туризму. Наголошено на тому, що Україна та її регіони володіють унікальними природно-географічними, природно-антропогенними та суспільно-історичними рекреаційно-туристичними ресурсами, однак цей потенціал використовується надзвичайно обмежено, що негативно з огляду на малий внесок рекреаційного туризму як у розвиток людського потенціалу країни, так і у формування низки важливих параметрів макроекономічного зростання. Наведено результати узагальнення стану і тенденцій розвитку рекреаційного туризму в Україні, на основі чого ідентифіковано ключові перешкоди та проблемні аспекти відновлення макроекономічного потенціалу цієї галузі національної економіки. Визначено та обґрунтовано стратегічні пріоритети й прикладні інструменти державної політики збереження потенціалу та переходу до відновлення розвитку санаторно-курортного комплексу України. Розроблено організаційно-економічні заходи зі стимулювання створення нових об’єктів та масштабування діяльності у сфері відпочинково-оздоровчого туризму, що можуть бути реалізовані на центральному рівні управління та органами місцевого самоврядування України. Показано, що з метою удосконалення регуляторної політики, ліквідації проявів монополізму, корупції у відносинах “влада-бізнес” як найбільш суттєвих перешкод розвитку бізнесу, у т. ч. у сфері відпочинково-оздоровчого туризму, необхідно створити робочі групи (представники громадських та асоціативних організацій) з моніторингу рішень органів влади для посилення публічного контролю рішень, забезпечення рівного доступу всіх суб’єктів до місцевих ресурсів, пришвидшення проходження дозвільних і погоджувальних процедур. Зроблено висновок, що наявність розвиненої системи об’єктів рекреаційного туризму та висока активність населення в частині споживання санаторно-лікувальних і відпочинково-оздоровчих послуг є вагомою передумовою формування, збереження і розвитку людського потенціалу як ключового ресурсу соціально-економічного розвитку України, високого рівня якості життя на її територіях.