The optimal combination of professional and personal qualities is extremely significant for professional activities of physical education specialists, who can engage in professional interaction in the field of social communications. The study aims to theoretically justify pedagogical conditions and experimentally verify the model of developing the competency of future physical education specialists in professional interaction in the field of social communications. At the formative stage, the following pedagogical conditions have been implemented: providing higher professional education of future physical education specialists with relevant information support; implementing an optimal combination of traditional and innovative modes of teaching, which assist the student in adapting to real-life conditions. The control group included in 36 individuals and the experimental group  32 individuals. The following methods have been used, namely, the questionnaire, titled “Clarifying Motivation to Achieve the Goal and the Striving for a High Social Status; the tests compiled by the author; the test, titled “Managerial Duties and Employee Relations”; a test for determining the ability to work in the system “man – man” and the test “Evaluating Organization and Communication Skills”. After the pedagogical experiment, 15.28% of CG students and 22.92% of EG students were at a high level of competency in professional interaction in the field of social communications. The results of the pedagogical experiment prove the effectiveness of the determined pedagogical conditions and the suggested model for developing the competency of future physical education specialists in professional interaction in the field of social communications.

The article proofs the importance of the notion "paradigmatic methodology" use in scientific and pedagogical thesaurus, as well the expediency to define it as a science on the structure, principals, ideals, norms, methods and tools of the organization of strict and started specialists" vocational training varieties. They usually aimed at the effectiveness increasing of higher educational system functioning in globalized information society. This definition is the basis for the conceptualization of the paradigmatic methodology of fine arts specialists training development and implementation of the model; its functioning in educatuinal process provides the effectiveness of students" operative and volitional readiness for fine arts training during their lives. According to the criteria and indicators of activity of educational and creative actions and willpower to art education in the course of ascertaining and final experiments, the quantitative and qualitative affiliation of would-be artists to the levels of professional, basic and primary levels of the given readiness. The number of students belonging to its professional level of experimental group students, comparing with ascertained data, was stated to be three times increased and the primary -about two times reduced. The number of control group students of professional level has been more than twice increased, and of primary level -more than half as much less. On the correspondence with this model in higher educational system it is to design the vocational training of specialists of other qualifications to the purpose, but one need to take into account its specificity.

У статті розглянуто роль навчальної дисципліни «Технологія та організація наукових досліджень в освіті» у підготовці майбутніх магістрів початкової освіти на основі узагальнення досвіду викладання дисципліни у Рівненському державному гуманітарному університеті упродовж дванадцяти років. Визначено мету, основні задання курсу. З’ясовано, що на практичних і лабораторних заняттях широко використовуються інтерактивні методи викладання, зокрема, «сase study» (метод кейсів). Доведено, що вагомим сегментом в освоєнні дисципліни є самостійна робота здобувачів вищої освіти, схарактеризовані завдання, що містять творчий характер. Проаналізовано індивідуальні науково-дослідні завдання (ІНДЗ) з дисципліни; схарактеризовано технології підготовки пітчу, доповідей і тез. Акцентовано увагу на особливостях підсумкового контролю у вигляді тестів у Google формі як за кожним модулем, так і в цілому по курсу. Визначено позитивні тенденції на основі наявного досвіду: підвищення ролі курсу у підготовці магістра спеціальності 013 Початкова освіта; врахування методологічних принципів наукового дослідження в обов’язкових і вибіркових компонентах освітньої програми; підбір теми магістерського дослідження ще при підготовці бакалаврів; формування відповідних якостей дослідника у процесі науково-дослідницької діяльності здобувачів через особистісно-діяльнісний підхід до навчання, проблемне навчання, діалогізацію освітнього процесу, оптимальне співвідношення індивідуальних і колективних форм організації навчання. Доведено, що вивчення курсу сприяє підготовці висококваліфікованого фахівця, який володітиме найсучаснішими технологіями та методиками, виконуватиме наукове дослідження на засадах академічної доброчесності, буде ознайомлений з методологією виконання результатів наукового дослідження в освіті, вмітиме готувати й представляти доповіді, наукові статті, тези, кваліфікаційні роботи.