The aim: Exploring the specifics of the underlying mental states of university students in the context of online learning during the COVID-19 pandemic and identifying their relationship to mental health. Materials and methods: The study of mental states was carried out using three valid methods, namely: a clinical questionnaire for the detection and evaluation of neurotic states (K. Yakhin, D. Mendelevich), a questionnaire for diagnosing the level of social frustration (L. Wasserman, adaptation of V. Bojko), State-Trait Anxiety Inventory (STAI) (Ch. Spielberger, adaptation by Yu. Khanin). The author’s questionnaire (L. Borysenko) was used to study the connection between the factors of online learning and emotional states of students. The obtained empirical data were subjected to qualitative and quantitative processing. Results: The analysis of the obtained data allows to state the fact of predominance of high and increased level of situational and personal anxiety in the subjects in the conditions of online learning. In the process of psychodiagnosis of neurotic states, it was found that most students have a level of painful or borderline mental conditions such as anxiety, neurotic depression, asthenia and autonomic disorders. It was found that students have an elevated level and high level of social frustration. The main factors of online learning, which, according to students, cause them to deteriorate mental health are: forced to stay in a confined space, lack of direct social contacts, prolonged stay in a static position, increased study load and volume of tasks, anxiety for academic success and quality professional training, concern for their health and the health of their loved ones. Conclusions: The forced transition to online learning due to the COVID-19 pandemic has negatively affected the mental state of many students. In most respondents, this manifested itself in increased anxiety, depression, autonomic reactions due to limited opportunities to communicate with teachers and classmates, new learning conditions and increased workload.

No abstract

No abstract

Вступ. Отриманий і зафіксований в «картині світу» досвід взаємодії майбутнього психолога-консультанта зі світом «упаковується» в спеціальні мовні структури – семантичні універсалії. Семантичні універсалії мають мовний вираз та відкриваються як смисл. «Картина світу» як стабільно-динамічна система виконує спонукальну й орієнтовну функції і виступає внутрішнім планом діяльності майбутнього психолога-консультанта. Задана властивість «картини світу» до реконструкції викликає дослідницький інтерес до моделювання методів змістового її опису як системи смислів і координат семантичного досвіду. Мета статті – висвітлити специфіку моделювання семантичних універсалій як сукупності значень «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Процедура дослідження. Типом семантичного моделювання було обрано опис «вимірювателя», який реалізовувався методами визначення понять і оціночної решітки. Отримані результати опрацьовувались методом ієрархічного кластерного аналізу. Результати дослідження. Отримано систему семантичних універсалій, яка складається з 12-ти понять. В якості схеми розгляду отриманих значень були використані виміри аналізу базової категорій «образ». Отриманий в ході дослідження модельний конструкт віднесено до брамфатури. Дендрограма означила два узагальнених кластери семантичних універсалій: «ресурс та інтенція» і «динаміка», які можна розглядати в якості семантичного базису «картини світу» майбутніх психологів-консультантів. Висновки. Головні координатні крапки «картини світу» майбутніх психологів-консультантів окреслено в ході встановлення міжпонятійних зв’язків системи семантичних універсалій як тексту. Відсутність вимірів «субстанціональності» та «події» в семантичних універсаліях «картини світу» досліджуваних розкрила дефіцитність їх суб’єктивного засобу класифікувати події як відзеркалення світу на певні власні дії та нестачу актуалізації себе і своєї екзистенції. Означене положення потребує складання алгоритмів та умов моделювання розвитку системної екзистенціальної складової «картини світу» майбутніх психологів-консультантів.

The purpose of empirical research is to establish the relationship of functional-role positions (ego-states) with other indicators of future professionals ’independence to establish the level of manifestation of functional ego-states. The investigation contemplated methods are projective methods, psychodiagnostic methods with valid scales, author’s method “Indirect self-assessment of independence” (“ISI”) and the author’s questionnaire “Persuasion in independence” (“PII”). The results indicated that the most important for the respondents the value of independence, the more they are focused on taking into account the actual possibilities and autonomous action on the basis of objective data (ego-state “Adult”), as well as control, management, criticism of other people (ego-state “Parent-controller”). Therefore, the more autonomous respondents, the less interdependent they are, and vice versa.