The world practice has proven that universities can become a source of innovations and the centers of innovative movement. However, there is almost no research into the development of innovative ecosystems of universities under conditions of limited funding and permanent crisis phenomena in the economy. This is a characteristic feature of many countries in the world that are developing or being transformed. The tool for reducing the action of negative factors is to increase the level of organization of innovative ecosystems of universities. It was found that the consequences of creating an innovative ecosystem of the University are an increase in the degree of commercialization of knowledge of university scientists and students, improvement of human capital, and intensifying cooperation between science, education, business and government agencies in the field of research and innovation. The main actors in the university’s innovation ecosystem were separated and their main functional roles were described. In particular, functional roles include education (innovative and entrepreneurial educational programs), basic science (scientific parks, scientific and research laboratories), applied science (startup accelerators, business incubators, startup clubs), and commercialization (centers for knowledge and technology transfer). The experience of creating separate elements of innovative ecosystems of universities of the world was considered and positive results were given. The essence of the concepts of commercialization of knowledge, technology transfer was studied and basic methodological approaches to the creation of the Center for knowledge and technologies transfer on the university base were explored. The purpose, objectives, directions, and functions of the Center for Knowledge and Technology Transfer were highlighted. It was proposed to focus on working at specific requests at any stage of the development of the idea on the principles of the individual approach of targeted assistance, openness to communications, and support throughout all stages of an innovative project.

In article the role and a place of economic safety in management of strategic marketing activity by the enterprise is investigated. Use of marketing as a tool in development of innovative activity of the enterprise promotes increase of maintenance of economic safety that will allow to trace occurrence of threats for economy of the enterprise in the market. Conditions of development and influence of innovative activity on providing of economic safety, and also their interrelation and crossing of the purposes of strategic management, marketing and innovations on the basis of the SWOT-analysis and construction of the map of strategic marketing purposes of the enterprise that allows to define the further directions of its improvement are considered.

The essence of the early stages of entrepreneurial activity is a gradual refinement and transformation of the cognitive model of a business project into an ongoing organizational structure. The aim of the article is forming the structure of a model of consulting communication of prospective and novice entrepreneurs based on an open multilateral platform. The methodological basis of the study is the cognitive approach to organization of network communication. The conceptual structure of the organization model of the communication process, based on the principles of adaptive (transactional) feedback, is presented. The result of consulting communication is transformation of an initial business idea, resting upon the personified implicit knowledge of the entrepreneur, into an informationbased business model of the startup’s activities. The transformation is carried out in the process of interaction with specialists who play the role of an expert, evaluator, or mentor and have proven semantic and pragmatic ideas about the essence of entrepreneurial activity. Organizational functions are performed by the platform administrator, who owns the techniques for conducting complex multilateral communication. The proposed conceptual model of network consulting allows approaching the concretization of the procedures and rules for organizing communication processes to provide information support at the early stages of entrepreneurial activity.

Анотація. Стаття присвячена дослідженню проблем розробки та відбору управлінських заходів в процесі управління розвитком інтелектуального капіталу підприємства. Акцентовано увагу на необхідності врахування результатів комплексного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, аналізі вартості та ефективності його відтворення. У статті враховано особливості стану розвитку кожного з видів інтелектуального капіталу підприємства, а також важливість комплексного підвищення рівня розвитку всіх його видів. Доведено, що для створення умов підвищення рівня розвитку інтелектуального капіталу підприємства необхідним є формування множини заходів, які базуються на результатах аналізу рівня розвитку й ефективності відтворення кожної зі складових інтелектуального капіталу підприємства, та виокремлення оптимального набору управлінських заходів зі складу множини їх допустимих варіантів. Встановлено, що критеріями включення заходу до множини допустимих до реалізації є критичний обсяг вертикальних й горизонтальних резервів розвитку інтелектуального капіталу підприємства, а також рівень ефективності інвестицій у його відтворення. Обґрунтовано допустиму множину заходів щодо підвищення рівня розвитку інтелектуального капіталу підприємства, які, по-перше, відповідають одному з трьох встановлених критеріїв (спрямованість на використання вертикальних, горизонтальних резервів або на підвищення ефективності відтворювальних витрат за умови, що розмір вертикального, горизонтального резерву розвитку або витратоємність відтворення цієї складової інтелектуального капіталу підприємства у базовому періоді перевищує критичне значення), по-друге, приводять до покращення рівня розвитку інтелектуального капіталу підприємства хоча б за одним із встановлених критеріїв, по-третє, не погіршують рівень розвитку інших складових інтелектуального капіталу. Ключові слова: інтелектуальний капітал, управління інтелектуальним капіталом, модель управління, людський капітал, організаційний капітал, паретоефективність, оптимізація.

No abstract