The aim: Analyze the gut microbiome state in patients with migraine (M) and healthy individuals, to assess possible correlations between the detected changes in patients with migraine and the frequency, intensity of headaches, psycho-emotional state of the patients, and their quality of life. Materials and methods: 100 objects were enrolled, divided into 2 groups: main – patients with M and control – healthy volunteers. Investigation of the intestinal microbiome was performed by chromato-mass spectrometry. For M patients the following scales were used: Visual Analogue Scale (VAS), Migraine Disability Assessment (MIDAS), Back Depression Inventory (BDI). Results: In main group increased amount of Alcaligenes spp (p = 0.0061), Clostridium coccoides (p = 0.0021), Clostridium propionicum (p = 0.0287), Eggerthella lenta (p = 0.0138), Pseudonocardia spp (p = 0.0210), Rhodococcus spp (p = 0.0164), Candida spp (p = 0.0079), Micromycetes spp (campesterol) (p = 0.0011) were found. Patients with M had a raised amount of Herpes simplex (p = 0.0305) and endotoxin level (p = 0.0459). Differences in gut microorganisms in both groups were significant. In patients with M negative correlations were observed between Alcaligenes spp ammount and BDI score (r = -0.6226, p =0.007), VAS score (r = -0.489, p = 0.046), headache frequency (r = -0.487, p = 0.046); between the levels of Clostridium coccoides and MIDAS score (r =-0.51, p = 0.035), BDI score (r = -0.54, p = 0.025) and positive correlation between Eggerthella lenta level and VAS score (r =0.4830, p=0.049). Conclusions: Correlations between changes of gut microbiome and M are promising for further research.

Спершу пандемія COVID-19, а потім війна в Україні поставили під загрозу безперервне навчання та випуск лікарів в університетах. Сьогодні оптимізація медичного навчання є одним із найбільш актуальних питань, що стоять перед вищою освітою. Студенти повинні мати різноманітне навчання, щоб бути здатними впоратися з різними  життєвими обставинами. Для цього навчальні заклади повинні трансформуватися відповідно до сучасних реалій, щоб краще підготувати студентів до життя у складному світі.

Актуальність. Мігрень — це генетично обумовлений складний розлад, що характеризується епізодами помірного або сильного головного болю, найчастіше одностороннього та зазвичай пов’язаного з нудотою та підвищеною чутливістю до світла та звуку. Мета роботи: оцінити принцип та режим харчування у пацієнтів з різними формами мігрені залежно від супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту; уточнити харчові тригерні фактори, які впливають на головний біль при мігрені; вивчити вплив елімінаційної дієти на частоту та інтенсивність нападів головного болю при мігрені, показники психоемоційного статусу та якість життя. Матеріали та методи. Дослідження включало 112 учасників з хронічною та епізодичною формою мігрені (97 жінок та 15 чоловіків) віком від 20 до 50 років (33,6 ± 5,3). Усі учасники були розподілені на дві групи: А — хворі на хронічну та епізодичну форму мігрені, які дотримувались елімінаційної дієти протягом 3 тижнів, Б — хворі на хронічну та епізодичну форму мігрені, які не дотримувались жодних типів дієт. Результати. При аналізі даних перед початком впровадження елімінаційної дієти виявлено, що середній показник інтенсивності головного болю при мігрені за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) та якості життя за шкалою MIDAS суттєво відрізнялися між двома досліджуваними групами (р < 0,05). У групі А на тлі застосування елімінаційної дієти вірогідно зменшився показник інтенсивності головного болю за ВАШ (р  = 0,03), а також вірогідно знизилась частота нападів головного болю (р  = 0,003). Водночас у групі В середній рівень частоти та інтенсивності головного болю не зазнав вірогідних змін (р > 0,05). Висновки. Застосування елімінаційної дієти у пацієнтів з мігренню може бути ефективним у запобіганні нападам та зниженні інтенсивності головного болю. Однак навіть елімінаційна дієта має багато недоліків, деякі продукти є складними і містять багато інгредієнтів, отже, складно визначити один конкретний інгредієнт як тригер.

Migraine is a common type of primary headache disorder, distinguished by recurrent attacks of moderate to severe unilateral throbbing pain, often accompanied by symptoms such as nausea, photophobia, and phonophobia. Objective — to study the effect of epigenetic diet on frequency and intensity of migraine headache attacks, indicators of psycho‑emotional status and quality of life of migraine patients. Methods and subjects. 130 people aged from 18 to 55 years (average age — 38.6 ± 8.3 years) were examined, of which 15 (11.5 %) were men and 115 (88.4 %) were women. The patients were distributed into two groups: group A — patients who followed an epigenetic diet enriched with 5 mg of folic acid, group B — patients who did not follow any diet. The diagnosis of migraine was confirmed using the criteria of the International Headache Society. Before the study, all participants were assessed using the Work Disability Assessment Scale (MIDAS). Also, the frequency of headache was determined in all patients. Headache intensity was assessed using a visual analog scale (VAS). Psychoemotional status at the beginning and at the end of the study was assessed using the Hamilton Anxiety Scale and the Beck Depression Scale. In all patients, the content of folic acid and homocysteine in the blood was determined using an immunochemical method with electrochemiluminescence detection. Results. When analyzing the data before the start of the study, it was found that the average concentration of folic acid in group A was 2.8 ± 3.6 ng/ml and was significantly lower than in group B (p = 0.003). The average level of homocysteine was different in both groups (р = 0.04). In group A, against the background of using an epigenetic diet, the average level of folic acid remarkably increased (p = 0.001), and the average level of homocysteine significantly decreased (p = 0.003). Also, in group A, a notable decrease in the intensity and frequency of headache was found (р = 0.02; р = 0.04), a decrease in the average level of anxiety according to the Hamilton scale (from 15.0 ± 3.5 points to 9 ± 2 points) (p = 0.03). A direct relationship between the level of homocysteine and the score on the Hamilton Anxiety Scale and the MIDAS scale was established, as well as a negative correlation between the level of folic acid and the score on the Beck Depression Scale. Conclusions. Evidence of the influence of changes in the content of homocysteine and folic acid in the blood of patients with migraine against the background of an epigenetic diet on the severity of headache and quality of life was revealed. The use of an epigenetic diet in the prevention and treatment of migraine needs further study, as it is difficult to predict the final effect of the diet due to its low specificity to the epigenome and the large number of interactions between the active components of the diet.

The review provides information concerning the influence of dietary factors and different types of diet on the origin and frequency of migraine headaches according to the up-to-date scientific data. The relevance of the problem is associated with high prevalence of migraine, which is a common cause of disability amongst young people. Gut – brain axis takes a significant place in the pathophysiology of migraine. The concept of a gut-brain axis explains a bidirectional relationship between the gastrointestinal system and the central nervous system. It has been suggested that changes in the gut-brain axis functioning may play a role in the pathogenesis of migraine. The review describes possible mechanisms of gut microbiota involvement in the pathogenesis of migraine. Knowledge of the important role of food triggers in migraine has contributed to the development of a dietary therapeutic strategy for the prevention of migraine headache. The paper contains data concerning possible pathogenetically substantiated effects of various types of diet (elimination, epigenetic, ketogenic) in migraine prevention, given the lack of efficacy and side effects of current migraine drug therapy. The review discusses the possible positive effects of dietary approaches on migraine through their beneficial influence on the intestinal microbiota and functioning of the gut-brain axis. Conclusions. An update on the role of diet in the pathogenesis and prevention of migraine attacks is an extremely important and promising scientific field, which requires further research with the development of personalized approaches taking into account the individual characteristics of each patient.