Анотація. В статті розглянуто питання управлінських технологій. Висвітлено одну з важливих проблем сучасного управління – відсутність чіткого розуміння змісту технологічних процесів кожної окремої управлінської функції. Підкреслено, що це може і досить часто стає джерелом неузгоджених управлінських рішень, унеможливлює їх ефективну реалізацію. Виходячи з цього, в роботі запропоновано звернути увагу на створення технологічних карт для окремих управлінських процесів для кожного окремо взятого підприємства як джерела уніфікації управлінських процесів та чинник мінімізації конфліктних ситуацій. Ці документи мають значну історію створення, тому працівники більшості підприємств мають для цього узагальнені навички. Проблемним питанням є те, що сучасні фахівці більше звертають увагу на технологічні процеси окремого виду діяльності, галузі, тоді як управлінські процеси знаходяться поза їх увагою. В статті запропоновано здійснювати формування технологічних карт управлінських процесів в два етапи. Перший повинен забезпечити підготовчі роботи, спиратися на аналіз існуючих потреб підприємства, його ресурсів, особливо кадрових, умов середовища. Паралельно на цьому етапі запропоновано здійснити аналіз можливого використання кожної з управлінських технологій з виділенням декількох пріоритетних для використання саме на цьому підприємстві, для цієї функції. Результатом першого етапу повинен стати вибір декількох найбільш прийнятних технологій, оцінка засобів їх реалізації, наявність виконавців, очікуваних витрат на процес тощо. Другий етап розкриває поелементний зміст самої технологічної карти та процес її послідовного формування працівниками підприємства. Початкові дії даного етапу, як і попереднього, на наш погляд, повинні містити оцінку достатності ресурсного забезпечення трудового процесу з усіма уточненнями, з оцінкою кожного елементу технологічної карти. Було надано увагу критеріям реалізації кожного з етапів як чинника їх узгодження та можливого джерела контролю результатів. В статті доведено, що впровадження технологічної карти управлінських процесів забезпечить як спрощення діяльності управлінського персоналу, в тому числі керування ним, так і захистить виконавців від можливого свавілля керівника або колеги. Ключові слова: технології управління, інноваційні технології, технологічна карта, трудовий процес, виконавець, керівник, оцінка, робочий час, функція, робочий процес, узгодженість дій

Кір'ян О.І. к.е.н., доцент, доцент кафедри економіки та менеджменту Українська інженерно-педагогічна академія Гайворонська С.Ю. здобувач Українська інженерно-педагогічна академія Голуб О.І. здобувач Українська інженерно-педагогічна академія

Вступ. В умовах розвитку усіх складових економіки, що постійно прискорюється, прориву в ІТ-сфері, у розвитку технологій, а також посилення дефіциту ресурсів, зокрема часу, майже весь процес управління організацією, особливо в нашій країні, можна вважати або антикризовим, або керуванням в умовах кризи. Тому питання ефективної організації процесу антикризового управління є актуальними і нагальними для більшості керівного складу. До того ж прискорення змін у середовищі скорочує час, який можна витратити на ухвалення рішень і аналітичні процеси. Тому керівництво потребує пропозицій щодо узагальнених алгоритмів процесів розробки та реалі зації складових антикризового управління. Персонал, за усіма фаховими дослідженнями, визнано головним ресурсом антикризового управління. Але лише поодинокі підприємства достатньо повно розуміють і здатні враховувати його особливості, участь у процесах, значущий вплив на результат. Тому найчастіше персонал задіяно лише на етапі реалізації стратегії підприємства, що погіршує результати, зменшує вмотивованість та робить реалізацію стратегії ризикованішою. Ураховуючи основний зміст роботи з персоналом у кризових умовах, топ-менеджери опиняються перед протиріччям-застосову ва-Ключові слова: персонал, управління, антикризове управ ління, стратегія, ефек тивність, конкуренто здат ність, аналіз, виконавці, статистич ні дані.

The problem of hiring and training high-quality service personnel in the context of the formation of a new service delivery system domestic owners of these organizations and their employees to be responsible for their activities, taking into account world's experience. The article noted the presence of significant gaps in the process of training the service sector personnel, namely: the lack of a constant increase in stress tolerance, the constant development of skills to work with clients of different characteristics; lack of development, verification of availability and development of competencies regarding service offerings through various communication channels; lack of comprehensive training of administrative staff, etc. The article proposes a classification of consumers as a justification for the an attitude in their potential requirements for the service sector: according to financial possibilities, relation to the price and quality of services, knowledge of the legal framework, full-time or other types of services; character. This, in our opinion, significantly affects the qualities that staff need, the content of their training, the content of job descriptions for both employees and administrators of institutions. The first proposal concerns the initial selection of employees who are tolerant to clients and the management of the institution. This component is extremely important, because it is such personnel who will be able to provide the service with pleasure for consumers a long time, regardless of the behavior of the client and the income of the company owner. Otherwise, irritation from the service process can significantly affect the quality of work, scare visitors and create problem situations, thereby worsening the image and reducing the profit of the organization. Negative attitude towards the owner leads to similar consequences. The article proposes a process for assessing this state, explicit and implicit control of possible changes in employee characteristics. The article reveals the difference in the contents of each of the service provision segments, provides a list of the basic requirements for personnel that will serve certain segments, justifies the need for individual professional and personal (physiological) characteristics of employees. In our opinion, they should be included in the job description and provided as mandatory requirements for admission to each workplace in advance in order to avoid accusations of the company's address regarding human rights violations. Service personnel should, in our opinion, have the ability to respond quickly to changes in the environment, therefore we have proposed several simple techniques for assessing the level of this characteristic and its gain. In addition, the article identifies the need, content, and suggests an alternative process for appropriately training the administrative staff of a modern service company regarding the ability to work with a client and subordinates in crisis conditions, in conflict situations; regarding the ability to organize and maintain an optimal modern organization of labor of subordinates, the system of protection of the company's image and its own employees while maintaining the client base.

ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО ECONOMICS AND LAW Актуальність. Сучасне економічне середовище характеризується значною нестабільністю, причинами якої є формування економіки інноваційного типу, економічна інтеграція із країнами Європейського Союзу, поступове наростання дефіциту енергоресурсів і деяких ви дів сировини тощо. Для підтримки конкурентоспроможності у цих умовах промислові підприємства опановують і використовують нові методології та інструментарії управління, які відповідають складності і динамічності зовнішнього та внутрішнього середовищ. Одна із таких методологій-стратегічний контролінг, основним змістом якого є обґрунтування взаємодії промислового підприємства із зовнішнім середовищем, виявлення причинно-наслідкових зв'язків стратегічних проблем, визначення ймовірних пріоритетних шляхів розвитку суб'єктів господарювання. Аналіз останніх досліджень. Значний внесок у дослідження сутності, методів та інструментів стратегічного контролінгу внесли такі західні учені: Й.