Проблема здоров’я молоді має не аби яке значення для успішного опанування обраної професії. Важливим є формування у студентів не тільки свідомого ставлення до власного здоров’я, але й розуміння необхідності постійно його контролювати. При цьому важливо, що погіршення здоров’я не усвідомлюється повною мірою самими здобувачами вищої освіти, вони також недооцінюють фактори, які впливають на його рівень. Відомо, що здоровий спосіб життя, регулярне фізичне навантаження та дотримання здоров’язбережувальних заходів дозволяють зберегти та зміцнити їхнє здоров’я. У зв’язку з цим важливо порівняти суб’єктивну оцінку рівня свого здоров’я здобувачами вищої освіти зі справжнім його станом, особливо в умовах сьогодення. Метою роботи є дослідження глибини розбіжностей між самооцінкою рівня здоров’я та об’єктивними даними стану соматичного здоров’я студентської молоді як наслідку впливу сучасних умов. Нами було обстежено 355 студентів (205 дівчат та 105 хлопців), віднесених за станом здоров’я до основної медичної групи. На підставі анонімного анкетування, проведеного на початку навчального року, ми визначили суб’єктивний рівень здоров’я студентів. Одночасно, провівши тестування за методикою Г. Апанасенка, ми встановили реальний стан соматичного здоров’я здобувачів вищої освіти. Після аналізу отриманих даних виявили, що на тлі загалом високої самооцінки рівня здоров’я і дівчат (низький лише 3% респондентом, високий і вище середнього вказали 10,6% і 65,2% респондентів, відповідно) і хлопців (низький рівень не зафіксовано в жодного респондента, високий вказали 30,2% і вище середнього – 58,1% опитаних) очевидним є низький рівень об’єктивних показників здоров’я, визначених за методикою Г. Апанасенка: у дівчат – 49,27% низький рівень і 32,68% нижче середнього, у хлопців – 39,33% низький рівень і 36,67% нижче середнього.
