No abstract

Аналізуючи літературні дані, встановлено, що переважна більшість ефемероїдів, поширених на території України, перебувають під прямим чи опосередкованим впливом людини, що призводить до прискорених темпів зменшення їх чисельності. Урбаністичний фактор впливає не лише на видовий склад популяцій, але й на їх абсолютні кількісні показники. Метою досліджень було вивчення флористичного складу рослин-ефемероїдів на території ландшафтного парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» поблизу села Гвоздів Немирівського району Вінницької області. Матеріали і методи. Вивчення флористичного складу рослин-ефемероїдів території ландшафтного парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» проводилося експедиційно-маршрутним методом, а також випадково-регуляторним способом-закладання облікових ділянок площею 1 м2. Систематична належність рослин визначалася за допомогою визначника. Рясність видів визначалася за шкалою Гульта-Друде (з доповненням А. А. Уранова та П. Д. Ярошенко). Коефіцієнт зустрічання (%) визначали за формулою: R= a x 100 / n.

The article presents the results of research of growth processes and anatomical indicators of wheat culture of the variety Kraevid, depending on the treatment with the growth-regulating preparation – tebuconazole (0,5% and 1%). The tebuconazole was treated by spraying the aerial part and introduction through the root system. It has been established that the use of tebuconazole of different physiological-active concentrations (1% and 0.5%) in different methods of introducing into the plant (through the root and through spraying) led to a slowing of linear growth and inhibition of the root growth of wheat plants. The most distinct effect was observed with the use of 1% tebuconazole when the retardant was treated through the root. Treatment of wheat plants with tebuconazole through root and spraying caused significant changes in water metabolism and photosynthesis of plants: the linear size of stomata decreased, that led to reduction of the stomata area. It was found that when the tebuconazole was fed through the root, the transpiration intensity was higher than in the variant with the spraying of plants.

The results of injecting of autologic mesenchymal stem cells of bone marrow origin (AMSCBMO), transfected by the GFP gene, into the scar of rat uterine horns were studied by methods of light microscopy. After the introduction of AMSCBMO into the formed scar on the right (2 months after the ligation) large groups of blood vessels with cellular elements inside were present; groups like that were not found in the opposite side. Studying unstained sections under reflected ultraviolet light the sufficient bright luminescence in the endothelium and the external membrane of scar vessels was found in uterine horn only on the side of introduction of AMSCBMO. It was concluded that after the introduction of AMSCBMO into the scar tissue they form blood vessels by differentiation into endotheliocytes and pericytes. GFP gene expression not only in endothelium of vessels, but also in their external membrane indicates that differentiation of AMSCMBO is possible in endothelial and in pericytal directions

Активність ростових процесів у рослинному організмі визначається не стільки вмістом окремих груп фітогормонів, а переважно детермінується балансом біологічно активних речовин. Екзогенне внесення композицій з аналогами фітогормонів чи регуляторами активності впливає на процеси метаболізму та призводить до змін у ростових процесах. Метою досліджень було встановити особливості анатомічної будови вегетативних органів та формування врожаю насіння льону олійного під впливом застосування комплексного рістстимулюючого препарату трептолему. Матеріали та методи. Рослини льону олійного сорту "Дебют" одноразово обробляли водним розчином трептолему в концентрації 0,03 мл/л в фазу бутонізації. Морфологічні показники вивчали кожні 10 діб. Для визначення анатомічної структури вегетативних органів льону відбирали листки однакового віку та фрагменти стебла в середній частині. Результати. Встановлено вплив стимулятора росту з комплексом речовин ауксинової, гіберелової, цитокінінової природи на особливості ростових процесів, анатомічну організацію вегетативних органів та продуктивність рослин льону олійного (Linum usitatissimum L.). Використання трептолему під час періоду бутонізації призводить до підвищення врожайності льону олійного за рахунок посилення процесів морфогенезу вегетативних органів з одночасною реструктуризацією анатомічної будови стебла та листків. Збільшення діаметра стебла завдяки кращому розвитку кори, ксилеми, потовщенню луб'яних волокон підвищує стійкість рослин льону олійного до вилягання. Препарат індукує посилений розвиток фотосинтетичного апарату: закладання більшої кількості листків, пролонгація їх активного функціонування, збільшення розмірів клітин хлоренхіми та покращення хлоропластогенезу. Підвищення фотосинтетичної продуктивності рослин льону олійного призводить до інтенсифікації процесів карпогенезу, збільшення урожайності та покращення структури врожаю. Вміст залишкової кількості морфорегулятора в насінні значно нижчий, за допустимі концентрації. Висновки. Застосування трептолему на рослинах льону олійного призводить до змін у формуванні стебла та розвитку листкового апарату, що сприяє підвищенню врожайності культури Ключові слова: