No abstract

Об'єктом дослідження є процеси інвестування модернізації хімічного виробництва. Тривала системна криза в українській хімічній галузі, збитковість та висока капіталоємність виробництва є стримуючими чинниками її кардинальної модернізації. Сучасні завдання цифровізації виробництва і впровадження смарт-інновацій формують нові проблеми та потребують нових підходів до їх вирішення.У процесі дослідження використовувалися методи аналізу й синтезу, порівняльного співставлення, структурного аналізу, узагальнення та графічний метод.Проведений аналіз зарубіжної практики інноваційного інвестування хімічного виробництва виявив, що стратегії розвитку компаній та їх інвестиційні пріоритети залежать від ролі сегменту у глобальному ланцюзі доданої вартості. Лідери галузі диверсифікують портфелі інвестицій у напрямку високих технологій глибокої переробки і виробництва наукоємної малотоннажної продукції. Водночас невід'ємною складовою їх інноваційно-інвестиційних стратегій стають технології Індустрії 4.0 та смарт-виробництва.Дослідження тенденцій і проблем інвестиційного забезпечення українського хімічного виробництва показало, що його традиційна бізнес-модель поступово втрачає свою ресурсну та технологічну основу, а всередині галузі відсутні достатні інвестиції для масштабної модернізації. Для зовнішніх інвесторів певний інтерес представляють окремі сегменти хімічної індустрії, що виробляють ліквідну диференційовану малотоннажну продукцію споживчого призначення.В ході дослідження визначено перспективні підходи до активізації інвестиційної діяльності у хімічній промисловості в контексті становлення Індустрії 4.0. Вони ґрунтуються на особливій ролі хімічного виробництва як постачальника «розумних» матеріалів і технологій, що перетворює його на необхідний складник будь-якої інноваційної екосистеми. Показано, що зовнішні інвестиції для смарт-модернізації галузі треба шукати серед галузей-споживачів хімікатів.Обґрунтовано, що ключовим суб'єктом процесів Індустрії 4.0 в українській хімічній промисловості мають стати підприємства малого та середнього бізнесу. Враховуючи недостатню технологічну підготовленість та інвестиційне забезпечення таких суб'єктів, потрібна їхня спеціалізована підтримка та програмне фінансування.Запропоновані підходи дозволяють подолати наявну внутрішню та зовнішню обмеженість фінансових ресурсів та мобілізувати інвестиції для запуску смарт-модернізації хімічного виробництва.Ключові слова: модернізація хімічного виробництва, інвестування інноваційного розвитку, процеси Індустрії 4.0.

Purpose. The purpose of the study is to analyse and systematise the smart priorities of the territories of Central and Eastern Europe with a focus on the sustainable development of the agricultural sector and to identify current trends in the innovative development of agriculture. Methodology / approach. The main research method is benchmarking which includes identification, comparative analysis, generalisation and application of best practices in various fields of activity. The authors’ methodology of regional benchmarking has been tried out in the work. The methodology provides implementation of a set of scientific and analytical measures at the following stages: (1) mapping and identification of smart priorities in focal economic activities; (2) analysis of regional priorities according to the European goals of smart specialisation policy including the structure of their selection; (3) studying the content and goals of the regional priorities establishing cross-sectoral links; (4) examination of the exploit of established and emerging clusters in the regional smart specialisation with identification of their localisation and selected priority areas; (5) analysis of interregional cooperation in smart specialisation domains; (6) processing and formalisation of the obtained research results. Results. We identified and analysed 44 priorities involving the agricultural sector, which belongs to 12 Central and Eastern European countries. The dominant policy objectives of smart specialisation of these territories are Sustainable Innovation, Public Health & Security and Key Enabling Technologies, which are mainly focused on achieving sustainable agriculture, establishing bioeconomy and providing food security & safety. These smart specialisation domains at the national and sub-national levels clearly contribute to the attainment of the Sustainable Development Goals. Priorities were grouped according to their internal goals and content, which allowed identifying key trends of innovative development of the territories with the involvement of the agricultural sector. It is concluded that the regions combine knowledge and assets through the intensification of cross-sectoral, interregional cooperation and the use of clusters. We determined that cross-sectoral links within smart priorities are mostly formed within existing value chains, but recently, new cross-sectoral and interregional partnerships emerge and actively develop. They are mainly focused on the diffusion of innovative bio- and digital technologies in agro-food systems. We highlighted the key issues that need to be addressed by regional working groups while selecting the smart priorities of the Ukraine’s regions. Originality / scientific novelty. This paper presents the results of the thematic research in a new understudied direction – Smart Specialisation Strategies for Sustainability. Based on the authors’ methodology of regional benchmarking, the smart priorities in the agricultural sector of Central and Eastern European countries have been analysed. Practical value / implications. The results of the study can be used by regional working groups of the Entrepreneurial discovery process to draw up possible ways of agricultural development. The obtained results may also be of interest to researchers from different countries involved in the implementation of smart specialisation approach and the improvement of its methodology.

No abstract

41 чернявська Є.і. д.е.н., професор кафедри економіки і підприємництва Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля маслош о.в. к.х.н., доцент кафедри економіки і підприємництва Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля сергієнко а.П. студент Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля The article is devoted to the factors that influence the competitiveness of enterprises. The competitiveness of enterprises depends on a number of factors, both external and internal. The factors of the external and internal environment are constantly and dynamically changing, which puts enterprises in need of designing of new models and strategies of development, management, search for new ways, methods, means of ensuring competitive advantages and gaining of profit. It is proved that economically, the methodology of factor analysis consists primarily of two methodological principles of M. Porter. According to the first princile, these are the position of the enterprise in the market. According to the second principle, competitiveness lies in the plane of the enterprise as a chain of value creation. Institutionally, the state plays a decisive role in the formation and development of a market economy as a typical form of production, ensuring competition under monopoly conditions. In the conditions of imperfect competition after World War II, the state becomes the subject of industrial relations and on the basis of a number of institutions (social partnership, income policy, development of education, promotion of scientific and technological progress, etc.) determines new parameters of the progressive development of market economy, solving issues of enterprise competitiveness. In the analysis of environmental factors today, insufficient attention is paid to the role of the state, which is of particular importance for countries pursuing market reforms. The study shows that the state plays a fundamental role in transforming a market economy into a typical form of production, and on the basis of mechanisms of collective bargaining regulates the more effective development of relations regarding hired labor services and the development of labor potential. The actions of the state in view of limiting monopoly power, protecting competition, pursuing a policy of social dialogue and forming the middle class in the form of new institutions, norms, rules allow to develop a market economy, entrepreneurship to solve the issue of competitiveness of enterprises in the conditions of imperfect competition markets.