Formation of the Knowledge and Skills to Apply Non-Parametric Methods of Data Analysis in Future Specialists of Physical Education and Sports

No abstract

Стаття присвячена дослідженню особливостей люстраційних процесів у країнах Чорноморського регіону. Автор аналізує процеси люстрації в таких країнах як: Албанія, Болгарія, Грузія, Румунія, Молдова; характеризує особливості виходу кожної з цих країн із зони впливу Радянського Союзу, прослідковує тенденції люстраційних змін у цих країнах та порівнює ці політичні процеси з тими, які відбуваються зараз в Україні. Детально проаналізовано роботи сучасних та вітчизняних науковців з даної тематики та виявлено, що вперше у науковому дискурсі дається порівняльний аналіз саме люстраційних процесів у країнах колишнього соціального табору та України, тому що лише ці країни зіштовхнулися з проблемою докорінних змін, повалення радянської системи управління та відбудови держави за новою схемою. Крім того, що автор досліджує шляхи досягнення люстрації у країнах Чорноморського регіону, він дає своє бачення процесам люстрації в нашій державі. Характеризує поняття люстрації та наводить різностороннє тлумачення цього поняття. Зокрема автор вказує, що основна хвиля зміни влади припала на 1989 р., коли за лічені місяці в регіоні було знищено кілька прорадянських комуністичних режимів. Орієнтиром на шляху до реформ європейських держав служила система західної демократії та правової держави. Проте на шляху до демократизації кожна з країн колишнього соціалістичного табору мала позбутися старих норм та законів правління, більшість з них вдалися до люстраційних процесів. В ході роботи автор дійшов висновку, що кожна з країн Чорноморського регіону мала свої тенденції у питанні люстрації, але автор підтвердив таку гіпотезу: чим менший вплив на ту чи іншу країну мав Радянський Союз, тим легитимнішим був процес люстрації у цій країні. На відміну від Румунії, Албанії, Болгарії, де люстраційні процеси проходили в 1980-1990 рр., то в Україні питання люстрації підіймалось тільки після «Помаранчевої революції» 2004 р. Поте люстраційні процеси в Україні в 2000-х рр. розглядались як ситуативний інструмент досягнення політичними силами своїх інтересів. Автор доводить, що з 2014 р. в нашій державі розпочався справжній процес люстрації.

Фінансове навантаження на дер-жавний бюджет, втрата довіри доздатності захистити права черезсуд, відсутність достатньої інфор-мації про інші, окрім суду, безпечніможливі варіанти вирішення роз-біжностей (спорів) – усе це поси-лює роздратування у суспільствіпри самій лише думці про судовийпроцес. Зосередженість на спробідовести неправоту іншої сторониспору не дає можливості сфокусу-ватись на пошуку варіантів вирі-шення і врегулювання проблемноїситуації. Застосування альтерна-тивних підходів дало б змогу змен-шити рівень напруження у відноси-нах між сторонами щодо наявнихспорів та змістити фокус уваги наподальшу взаємодію і співпрацю увирішенні спору.І хоча для деяких видів спорівсудовий розгляд може залиши-тись єдиним способом врегулю-вання, але для багатьох претен-зій судовий розгляд, де сторонизмагаються і встановлюють, хтовинен, а хто переможець, з часомможе трансформуватися із судо-вого процесу зі змагальністю упідхід, де врегулювання ситуаціїта зміна обставин, а також без-посередньо самі взаємовідносини,будуть мати більшу цінність, щонадалі призведе до позитивнихзрушень у виборі альтернативнихметодів врегулювання спорів, а якнаслідок – і до розвитку еконо-міки країни та відобразиться наміжнародній співпраці.Адже за статистикою та ана-лізом судової практики станом на2019 рік ситуація виглядає так,що суди неспроможні впоратисьіз навантаженням. А це показуєнам, що кількість адміністратив-них справ, а саме до них ми відно-симо категорію публічно-правовихспорів, свідчить про перевищеннякількості справ, які надходять нарозгляд до суду, що призводитьдо накопичення нерозглянутихсправ. Зменшення темпів прова-дження є показником і того, щозначна частика бізнесу є частковопаралізованою, змушена шукатиінші шляхи для отримання при-бутку, що впливає на наповненнябюджету через податки, з одногобоку, та збільшує рівень невдово-лення щодо спроможності державиу створені умов для доступностіврегулювання спорів, з іншого.Суди перевантажені справами натретину щодо своєї функціональ-ної спроможності. Отже, такітемпи розгляду потребують залу-чення додаткових ресурсів, такихяк альтернативні методи, щосприятиме врегулюванню публіч-но-правових спорів ще на почат-кових етапах, а це суттєво відо-бразиться на розвитку країни вцілому.