The article is devoted to the lexical and structural analysis of neologisms in physical and rehabilitation medicine terminology in French. It is necessary to stress that communicative technologies (smartphones, phablets, tablets, and smart watches), social networks, on line voice and video calls app, virtual reality, different simulators for rehabilitation and functional recovery of handicapped people have direct impact upon new terms formation. It has been determined that the component "tele-" is widely used to form neologisms in French. The English suffix -ing is often used to form terms denoting a process. English borrowings are also widely used to denote modern technologies in this sphere.

The article is devoted to the comparative analysis of terms of physical and rehabilitation medicine in French and Ukrainian. The material for the research has been selected from the most modern specialized glossaries and dictionaries. We have investigated denominations of professions; terms which are used to nominate the tests, scales and classifications; eponyms and toponyms; abbreviations; loan words; synonyms. Main models of formation of terms in the field have been revealed. Also it has been found out that we have three basic tendencies in French -active use of borrowed terms from English; a great number of different abbreviations; functioning of synonyms. We consider that Ukrainian terminology of physical and rehabilitation medicine is on the way of its unification and standardization. The main task is to compile the first French-Ukrainian dictionary of physical and rehabilitation medicine which will contain a translation of denominations of occupations; most common defects, disorders and diseases; scales and tests; means and methods of rehabilitation; abbreviations.

Анотація. У статті коротко розглянуто історію становлення та розвитку фізичної та реабілітаційної медицини / ФРМ у Франції. Виявлено, що найбільш інтенсивний розвиток галузі в країні припадає на період після Другої світової війни, коли створюються спеціалізовані реабілітаційні центри, приймають відповідні закони, які, з однієї сторони, регламентують діяльність відповідних фахівців, з іншої-є спрямованими на соціальний захист, реінтеграцію чи перекваліфікацію неповносправних людей. Розпочинається підготовка кадрів для перелічених галузей. Ключові слова: історія, фізична і реабілітаційна медицина, Франція. Вступ. Численні кровопролитні війни ХХ століття, які призвели до величезної кількості неповносправних людей, дали суттєвий поштовх для розвитку реабілітаційного напряму медицини як в цілому світі, так і у Франції, зокрема. Створювалися спеціалізовані реабілітаційні центри, проводилися медичні та соціальні реформи, котрі були спрямовані на покращення якості життя осіб з інвалідністю. Актуальність роботи зумовлена об'єктивною необхідністю коротко ознайомити україномовних фахівців з історією розвитку цієї галузі у Французькій Республіці. Огляд публікацій. Проблематика дослідження розглянута у таких працях: «Histoire de la rééducation» (1999) [12]; «Émergence de la kinésithérapie en France à la fin du XIX ème et au début du XX ème siècle. Une spécialité médicale impossible. Genèse, acteurs et intérêts de 1880 à 1914» (2003) [11]; «De l'institut de réhabilitation des diminués physiques à l'institut régional de réadaptation. Cinquante ans de médecine physique et de réadaptation 1954-2004» (2004) [1]; «Dynamique de constitution d'une spécialité médicale fragile: La médecine de rééducation et réadaptation fonctionnelles en France entre médecine et politique» (2008) [4]; «Place de la médecine physique et de réadaptation dans le soutien santé des forces armées: historique, état des lieux et perspectives» (2010) [3]; «La profession de masseur-kinésithérapeute instituée par la loi n° 46-857 du 30 avril 1946: genèse et évolutions d'une profession de santé réglementée» (2015) [10]. Мета статті полягає у аналізі історії становлення та функціонування ФРМ у Франції. Основними методами дослідження будуть історичний та описовий. Результати. ФРМ має на меті "coordonner et d'assurer la mise en application de toutes les mesures visant à prévenir ou à réduire au minimum inévitable les conséquences fonctionnelles, physiques, psychiques, sociales et économiques des déficiences ou incapacités. Elle comporte la mise en oeuvre méthodique des actions nécessaires à la réalisation de ces objectifs, depuis le début de l'affection, jusqu'à la réinsertion du patient dans son milieu ambiant et dans la société"-"координувати і забезпечувати застосування усіх заходів, щоб попередити або зменшити до мінімально можливого функціональні, фізичні, психічні, соціальні та економічні наслідки Historical aspects of development of physical and rehabilitation medicine in France M. V. Danylevych, O.

Актуальність. Сьогодні у Франції спорт для осіб з інвалідністю розвинений на високому рівні. Цьому сприяють дієві закони, давні традиції занять фізичним вихованням і спортом серед людей з особливими потребами, функціонування спеціальних організацій. Мета роботи – представити історію спорту для осіб з інвалідністю у Франції, визначити ключові дати та встановити осіб, котрі зробили вагомий внесок у розвиток галузі. Для її вирішення ми використали комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально- історичних (історико-типологічний та історико-системний) методів дослідження. Результати й висновки. Одними з важливих чинників, котрі вплинули на систему організації інваспорту у Франції, були наслідки двох світових війн. Чиновники та функціонери добре усвідомлювали критичну необхідність повернення травмо- ваних людей до нормального життя, у тому числі через заняття спортом. Вагомий внесок у розвиток спорту для осіб з інвалідністю у Франції здійснили Eugène Rubens-Alcaїs, Pierre Bernhard, André Trannoy, Philippe Berthe, Pierre Volait, Marcel Avronsart, André Auberger, Yves Nayme, Gérard Masson, Monique Pasqualini. Ключовими в історії галузі є такі дати: 1918 р. – створення Французької спортивної федерації глухонімих; 1924 р. – проведен- ня Олімпійських ігор для глухих у Парижі та заснування Міжнародного спортивного комітету глухих; 1954 р. – створення Спортивного товариства осіб з інвалідністю у Франції; 1975 р. – заснування Національного інституту експертних досліджень та результативності в спорті; 1977 р. – утворення Французької федерації спорту інвалі- дів; 1979 р. – проведення зимових Дефлімпійських ігор у французькому Мерібелі; 1992 р. – проведення зимових Паралімпійських ігор в Альбервілі (Франція) і заснування Французького паралімпійського та спортивного комітету; 2010 р. – створення комітету імені Eugène Rubens-Alcaїs. Отримані результати дають можливість розширити спеціалізовані навчальні курси у ЗВО України спортивного профілю.

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського Матлашенко Л.в. Музей «Личаківський цвинтар» Життя І дІяЛьнІСть ЛеОнІда арЦІШевСьКОгО (1929-1994) анотація. У статті коротко проаналізовано життя та професійну діяльність Леоніда Івановича Арцішевського (1929-1994), котрий упродовж практично 20 років (з 1959 до 1978) очолював обласний спортивний комітет Львівщини. Наукова новизна пропонованої статті полягає у тому, що постать видатного функціонера розглянута у взаємозв'язку з відомими особистостями зі сфери фізичного виховання та спорту, з котрими Леоніду Арцішевському довелось зустрічатися як під час його навчання у ЛДІФК, так і протягом професійної кар'єри у зазначеній галузі. Джерельною базою для дослідження слугували матеріали особової справи з архіву ЛДУФК ім. І. Боберського, а також інформація з науково-довідкових та науковопопулярних видань. Діяльність Леоніда Арцішевського мала значний вплив на результати спортсменів Львівщини, зокрема на їх успішні виступи на Олімпійських іграх. За цей час, в ролі керівника спортивних делегацій збірних команд СРСР, Леонід Арцішевський виїжджав до Італії, Англії, США, Австрії, Швеції, інших держав. За підготовку спортсменів високого класу, забезпечення їх успішної участі в Олімпійських іграх та інших міжнародних змаганнях він багаторазово удостоювався найвищих урядових нагород. Ключові слова: Леонід Іванович Арцішевський, Львівський державний інститут фізичної культури, спорт, обласний спортивний комітет Львівщини, змагання, Олімпійські ігри.