Background. Lyme disease (LD) is a multisystem disorder caused by Borrelia burgdorferi and other similar tick-borne Borrelia. Objective. The aim of the research was to compare the results of the serological examination of children with different forms of Lyme disease. Methods. We observed the group of children (n=178) aged 1 to 14 years who were bitten by ticks. The control group consisted of 30 healthy children. Ticks were identified using a stereomicroscopic SEO system which included a stereomicroscope, a colour digital camera and a photoadapter. B. burgdorferi sensu lato (sl) (B. burgdorferi sensu stricto, B. afzeliі and B. garinii), B. miyamotoi, A. phagocytophilum DNA in blood were determined by real-time PCR. Baseline investigations related to clinical and immunological studies, including ELISA and Immunoblot, were performed. Results. The survey covered 178 child parents bitten by ticks. Borrelia burgdorferi sensu lato (B. afzelii, B. burgdorferi sensu stricto and B. garinii), B. miyamotoi and A. phagocytophilum were identified. Serological results in children with different forms of Lyme disease were compared. Conclusions. It is established that B. burgdorferi sensu lato; B. miyamotoi; and A. phagocytophilum are pathogens that cause erythema migrans in children. The presence of specific IgG (only positive results) to B. burgdorferi s.l. by immunoblot was confirmed in 83.8% of individuals who had positive and intermediate results in the ELISA test.

The aim of the study – to improve the methods of non-specific biochemical markers of Lyme disease. Materials and Methods. A group of children (62) aged from 1 to 14 years was observed for the identification of pathogens of blood-borne infections among children. C-reactive protein (CRP) is a protein and acute phase reagent as well as the information base for the interpretation and analysis of clinical observations of CRP.  Results and Discussion. There were studied the concentrations of acute-phase response proteins including CRP in children with Lyme disease. We found that circulating of CRP levels as well as concentrations> 3 mg/ml was significantly higher in the group of children with Lyme arthritis cohort than in the control group (P <0.05). Conclusions. C-reactive protein concentration is a very useful but non-specific biochemical marker of inflammation, the measurement of which makes an important contribution to the screening of Lyme borreliosis in children.  

Первинна інфекція, спричинена вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ-інфекція), зумовлює розвиток інфекційного мононуклеозу приблизно в ¼ пацієнтів, якщо інфікування відбувається у підлітковому віці. Матеріали і методи. Зі згоди батьків обстежено 28 хворих на ВЕБ-інфекцію дітей, віком від 5 до 16 років. Всім пацієнтам на основі комплексу клініко-лабораторних досліджень було встановлено діагноз: ВЕБ-інфекція, типова форма, перебіг середньої тяжкості. Мікробіологічне дослідження мазків із ротоглотки здійснювали класичним бактеріологічним методом, чутливість до антибіотиків виділених чистих культур досліджували за методом Кірбі-Бауера. Результати досліджень та їх обговорення. У мікробіоценозі ротоглотки дітей, хворих на ВЕБ-інфекцію (чи інфекційний мононуклеоз), переважали β-гемолітичні стрептококи (64,3 %), які найчастіше викликають захворювання у людини. Поява Enterobacter spp., E. coli та збільшення кількості грибів роду Candida є індикатором зниження рівня колонізаційної резистентності цього біотопу. Виявлення S. aureus у третини пацієнтів свідчить про порушення структури нормального мікробіоценозу ротоглотки, що є наслідком необґрунтованого призначення масивної антибіотикотерапії. 52,6 % виділених штамів стрептококів і 25,0 % стафілококів виявилися резистентними до азитроміцину, крім того стрептококи у 20,0 % були резистентними до цефтріаксону та 40,0 % – до цефалексину. Необґрунтоване використання антибіотиків веде до розвитку антибіотикорезистентності представників нормофлори ротоглотки у дітей і погіршує прогноз лікування бактерійних інфекцій, зумовлених умовно-патогенними міроорганізмами. Висновки. 1. У мікробіомі ротоглотки дітей, хворих на ВЕБ-інфекцію, суттєво переважали β-гемолітичні Streptococcus spp. (64,3 %). Поява Enterobacter spp., E. coli та збільшення кількості грибів роду Candida є індикатором зниження рівня колонізаційної резистентності цього біотопу. Виявлення S. aureus у 35,7 % пацієнтів свідчить про порушення структури нормального мікробіоценозу ротоглотки, що є наслідком необґрунтованого призначення масивної антибіотикотерапії. Вивчення антибіотикочутливості стафіло- та стрептококів засвідчило наявність резистентності у 52,6 % виділених штамів стрептококів та 25,0 % стафілококів до азитроміцину. Крім того, стрептококи у 20,0 % були резистентними до цефтріаксону та 40,0 % – до цефалексину. 2. При ВЕБ-інфекції у дітей призначення антибіотиків показане лише у випадку активації бактерійної флори та після попереднього визначення чутливості найпоширеніших представників цього мікробіому до антибіотиків. Безконтрольне та необґрунтоване використання антибіотиків веде до розвитку антибіотикорезистентності представників нормофлори ротоглотки у дітей і погіршує прогноз лікування бактерійних інфекцій, зумовлених умовно-патогенними міроорганізмами у майбутньому.