Стаття присвячена лінгвостилістичному аналізу короткого оповідання «Людина з ножами», що належить до ранньої творчості Генріха Белля, видатного представника відомого письменницького об'єднання «Група 47» у літературному процесі Німеччини. Мета статті полягає у комплексному дослідженні лінгвостилістичних особливостей короткого оповідання Г. Белля «Людина з ножами». Методологія цієї роботи заснована на застосуванні загальнонаукових та емпіричних методів дослідження, серед яких -критичний аналіз (дослідження проблеми особливостей лексичних, стилістичних і синтаксичних засобів оповідання); теоретичний синтез (узагальнення теоретичних відомостей про коротке оповідання як особливий жанр представників відомого літературного напряму «Група 47»), метод індукції (для конкретизації загальних висновків), описовий метод і метод контекстуального аналізу для виокремлення та аналізу стилістичних властивостей мовних одиниць в аналізованому оповіданні. Відомо, що Г. Белль належав до відомого письменницького об'єднання «Група 47», яке відіграло важливу роль у створенні літературного процесу в Німеччині після Другої світової війни. Початок творчості автора відтворено у коротких оповіданнях, для яких характерними рисами є обмежене коло дійових осіб, наявність підтексту, відкритий фінал, ускладнені синтаксичні структури та певний психологізм. Досліджуване оповідання відтворює складне життя людей, які повернулися з війни скаліченими зовнішньо і внутрішньо, які не можуть знайти собі місця у мирному житті. Для аналізованого оповідання «Людина з ножами» характерними є низка засобів, до яких належать епітети, різнопланові повтори, метафора та метонімія, порівняння; встановлено тісний зв'язок між заголовком, який виконує символічну функцію, та основним змістом тексту. Ключові слова: коротке оповідання, засоби образності, синтаксична структура, композиційні особливості, метафора, повтор, оксюморон, парцеляція, синтаксичні та лексичні особливості оповідання.
