Досліджено основні переваги та проблеми екосистемних послуг, які надають полезахисні лісові смуги (ПЛС). Здійснено економічну оцінку екосистемних функцій ПЛС за двома групами послуг: забезпечення; регулювання та обслуговування. За попередньою еколого-економічною оцінкою, в Україні вартість корисних функцій, які надають ПЛС, становить 39,8 млрд грн / рік. Частка послуг забезпечення становить 0,3%, послуг регулювання та обслуговування – 99,7%. Встановлено, що вартість матеріальних ресурсів ПЛС становить близько 117,3 млн грн/рік. За умови впровадження сучасних економічно-рентабельних практик створення ПЛС, вартість матеріальних ресурсів потенційно можна збільшити на 60-70%. Вартість кисню, що виділяють ПЛС, оцінена за гуртовими цінами і становить 16,7 млрд грн/рік. Внаслідок впливу ПЛС, збільшення вартості сільськогосподарської продукції щорічно становить близько 17,3 млрд грн/рік. Компенсаційні механізми запровадження заходів зі створення та утримання полезахисних лісових смуг можуть містити прямі державні виплати та податкові стимули, а також прямі приватні виплати. Схеми оплати таких заходів можуть містити компенсацію вартості поглинутого вуглекислого газу, зниження податкового навантаження, пільгове кредитування проєктів створення та реконструкції ПЛС, які охоплюють використання рослин-медоносів або лікарських рослин, відшкодування вартості садивного матеріалу тощо.

The influence of recreation of varying intensity on the health condition and structure of forest shelter belts formed by common oak (Quercus robur L.) and green ash (Fraxinus lanceolata Borkh.) is estimated. The long-term impact of recreational pressure on shelterbelts that were identical at the time of creation was evaluated. It was found that the long recreational influence of different intensity leads to a significant decrease in the stocking of the tree stand (by 27.5%), changes in the stand structure, deterioration of health condition (in the S-2 section, the health condition index was І.7 and in the S-1 section, ІІ.3) and a decrease in the average diameter of the trees (by 20.5 %). In addition, such an effect led to a significant reduction in the density, both for advance growth (by 73.5 %) and undergrowth (71.3 %), which ultimately affected the change in the openness of the vertical profile of the shelterbelt. Frequently, uncontrolled burning of refuse and dry grass by recreators provoked the emergence of surface fires and additional weakening of the trees in the stand (the health state of damaged trees fluctuated within the 3-4 category of health condition) as well as partial destruction of the advance growth and undergrowth. Cenomorphic analysis of forest phytocoenoses by Belgard revealed the predominance of ruderants. Sylvants (typical species for the forest) and Pratants (steppe species) are represented by three species and have occurred seldomly.

No abstract

ВПЛИВ ЛІНІЙНИХ ДУБОВИХ ПОЛЕЗАХИСНИХ НАСАДЖЕНЬ НА БІОГЕННІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО АГРОГЕННОГО ВИКОРИСТАННЯРозглянуто особливості біогенності ґрунту в умовах сільськогосподарського освоєння в зоні впливу полезахисної лісової смуги. Зазначено особливий режим інтенсивності та спрямованості мікробіологічних процесів порівняно з відкритим полем, яке було контролем порівняно з лісовим фітоценозом. Оцінено біологічну активність ґрунту за чисельністю та співвідношенням основних агрономічно важливих груп мікроорганізмів чорнозему типового. Встановлено тенденцію щодо активізації просторової структури мікробного ценозу в напрямку від узлісся смуги і до центру поля: зі збільшенням відстані від смуги зростає чисельність оліготрофів, що свідчить про збільшення частини легкодоступних органічних сполук. Серед усіх груп найбільшу чисельність виявлено серед оліготрофних мікроорганізмів (максимальна -29,22 млн КУО/г ґрунту з завітряного боку лісової смуги, мінімальна -22,94 млн КУО/г ґрунту з навітряного боку). Значна чисельність мікроорганізмів, які засвоюють мінеральний азот (18,56-24,56 млн КУО/г ґрунту), було зосереджено як із завітряного, так і з навітряного боків. Такі показники зумовлені застосуванням агротехнічних прийомів на міжсмуговому полі порівняно з полезахисною смугою, де будь-які агротехнічні заходи не вживаються з часу їх створення. Виявлено сприятливі умови накопичення органічної речовини за показником мінералізації на відстані від лісової смуги 10 Н, що свідчить про оптимізацію процесів мінералізації ґрунту. За допомогою коефіцієнтів трансформації виявлено порушення ґрунтоутворювальних процесів на ріллі та їхню розбалансованість. Встановлено, що показник мікробної трансформації органічної речовини ґрунту в зоні дослідження мав тенденцію до зменшення на більшій відстані від лісової смуги.Ключові слова: полезахисна лісова смуга; еколого-трофічні угруповання; біогенність ґрунту; захисна висота; навітряний бік; завітряний бік. _____________________________________ Інформація про авторів: Сидоренко Світлана Вікторівна, мол. наук. співробітник, лабораторія лісових культур та агролісомеліорації.

Досліджено динаміку видового складу 90–127-річних полезахисних лісових смуг в умовах Байрачного Степу України. Виявлено, що дуб звичайний у полезахисних лісових смугах в умовах Степу зберігає біологічну стійкість навіть у віці понад 120 років. За санітарним станом переважна більшість досліджуваних полезахисних лісових смуг характеризуються як «здорові насадження» та «ослаблені насадження» (Іс = І,1–ІІ,2). За відсутності доглядів ажурність вертикального профілю досліджуваних полезахисних лісових смуг зменшується, запроєктована продувна конструкція змінюється на щільну. За результатами однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) не виявлено значущої різниці таксаційних і лісомеліоративних показників між групами «мішані насадження» та «чисті насадження» ПЛС (Ff < Fcrit, p > 0,05). Визначено, що за період 1894–2021 рр. відбулися зміни у видовому складі полезахисних лісових смуг у бік збільшення участі деревно-чагарникових видів. Зі складу зникли вісім видів, з’явилися 23 нових види. У досліджуваних насадженнях (станом на 2021 р.) презентовано 44 види дерев, чагарників і ліан. Видовий склад є найбільш різноманітним в узлісних частинах, причому близько половини становлять аборигенні види.