Аbnormal coronary artery origins can occur both in isolation and in combination with congenital heart defects. In the vast majority of cases, such anomalies can affect the deterioration of coronary blood flow with ischemic manifestations. The report describes effort angina in an adult patient who in the childhood underwent operation for the congenital heart defect because of inter-arterial compression of the left anterior descending artery originating with a separate mouth from the right sinus of Valsalva. The purpose of this study is to evaluate the outcome of surgical treatment of coronary heart disease in a patient with abnormal origin of the left anterior descending artery, bicuspid aortic valve and aortic root dilatation. Materials and methods. The paper presents the result of surgical treatment of a patient with abnormal origin of the left anterior descending artery, bicuspid aortic valve and aortic root dilatation, surgical myocardial revascularization in coronary heart disease. It describes the results of instrumental methods, the choice of treatment and control remote results of the operation. Results and discussion. A 43-year-old patient with complaints of angina pectoris underwent instrumental studies such as coronary angiography, bicycle ergometry, computer coronary angiography with comparison of their results. A surgical way of correction of impaired coronary blood flow on the left anterior descending artery was chosen by performing mammary coronary bypass surgery on a beating heart. During the re-examination after 3 months, the patient had no complaints of chest pain, and repeated bicycle ergometry revealed no data on myocardial ischemia. Conclusion. Thus, this clinical case clearly demonstrates the necessity of understanding congenital heart defects, their pathological anatomy and comparison with findings of all clinical and instrumental examinations in the diagnosis and treatment of coronary heart disease in patients with congenital heart defects and abnormal coronary artery origin. Only a comprehensive approach to such patients will provide an opportunity for rapid and correct diagnosis, accordingly, for the choice of adequate treatment.

Intramural hematoma of the ascending aorta has been considered a rare form of an acute aortic syndrome, remaining a tremendous clinical problem in management paradigm. Purpose. To present the clinical case of a patient with intramural hematoma of the ascending aorta (type A) and to analyze the surgical management. Materials and methods. A 52-year-old female patient was hospitalized with complaints for chest pain over the last year which abruptly increased a few days before hospitalization during high-intensity exercise. A full range of additional examinations was provided. Results and discussion. Hematoma occurs without the formation of a false lumen and in the absence of the initial limit of the vascular wall rupture. Intramural hematoma of the ascending aorta requires careful analysis and management through the combination of well-established recommendations and a personalized approach. Prosthetic repair of the ascending aorta was performed with the formation of hemiarch distal anastomosis using retrograde cerebral perfusion. Conclusion. Choosing the optimal management is an important clinical task with implications affecting primary and long-term outcomes. Based on numerous guidelines and recommendations, we have developed an integrated rapid algorithm to pick-up the most suitable management option for the patient with intramural hematoma of the ascending aorta.

Розшаровуюча аневризма аорти після кардіохірургічних втручань є рідкісною патологією в пацієнтів після попереднього аортокоронарного шунтування. Така патологія часто супроводжується недостатністю аортального клапана, синдромом мальперфузії нижніх кінцівок та іншими симптомами. Мета роботи. Представити складний випадок корекції розшаровуючої аневризми аорти типу А, помірною до вираженої аортальної недостатності та синдрому мальперфузії правої нижньої кінцівки в пацієнта з надлишковою масою тіла та після кардіохірургічного втручання. Матеріали і методи. Пацієнт віком 39 років поступив зі скаргами на підвищення артеріального тиску, біль у правій нижній кінцівці та порушення її функції. Під час обстеження було діагностовано розшаровуючу аневризму аорти типу А та синдром мальперфузії правої нижньої кінцівки. Результати та обговорення. Розшаровуюча аневризма аорти типу А в поєднанні з аортальною недостатністю та синдромом мальперфузії нижніх кінцівою є рідкісною патологією в пацієнтів з надлишковою масою тіла та після попередньо проведеного аортокоронарного шунтування в 2015 році. Не було знайдено описань таких випадків у вітчизняній літературі. Проведено протезування аорти з формуванням дистального анастомозу за типом Hemiarch з використанням ретроградної церебральної перфузії та стегново-стегнове шунтування. Висновок. Протезування висхідного відділу аорти з формуванням дистального анастомозу за типом Hemiarch із ресуспензією аортального клапана з використанням ретроградної церебральної перфузії та глибокої гіпотермії, а також формування стегново-стегнового анастомозу забезпечило хороший результат у пацієнта з розшаровуючою аневризмою аорти, недостатністю аортального клапана, синдромом мальперфузії нижніх кінцівок та з надлишковою масою тіла.

Золотим стандартом хірургічного лікування ішемічної хвороби серця вважається аортокоронарне шунтування (АКШ) з використанням лівої внутрішньогрудної артерії (ЛВГА) та великої підшкірної вени нижніх кінцівок (ВПВ). Мета роботи – висвітлення власного досвіду застосування повної артеріальної реваскуляризації міокарда у пацієнтів з ізольованими багатосудинними ураженнями коронарних артерій, а також при поєднанні їх із супутньою патологією клапанів серця. Матеріали та методи. Із січня 2011 року по грудень 2017 року в ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» був прооперований 91 пацієнт: усім пацієнтам в якості лікування ІХС виконана повна артеріальна реваскуляризація коронарних артерій. У всіх досліджуваних пацієнтів виявлено двосудинні і більше ураження коронарних артерій. Результати. Виходячи з нашого досвіду, слід зазначити, що операція з використанням двох і більше артеріальних кондуїтів є безпечною, не потребує багато часу і може виконуватись у більшості пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Згідно з нашими даними, категоричних протипоказань до виконання повної артеріальної реваскуаляризації міокарда немає. Необхідні подальші дослідження з перевірки прохідності шунтів через п’ять, десять і більше років. Висновки. Деяким пацієнтам із традиційно установленими протипоказаннями до ТАР, такими як виражене ожиріння (ІМТ>35), хронічні обструктивні захворювання легень, інсулін-залежний цукровий діабет, може бути рекомендований оптимальний вид реваскуляризації міокарда після ретельного обстеження.

У роботі представлено досвід ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» хірургічного лікування пацієнтів з патологією аорти з використанням методу гіпотермічного циркуляторного арешту (ГЦА). Мета. Проаналізувати результати та ускладнення після оперативних втручань на висхідній аорті та дузі аорти з використанням методу ГЦА. Матеріали і методи. На базі ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» за період 2012–2018 рр. прооперовано 122 пацієнти з аневризмою висхідної аорти та дуги аорти. Пацієнтів було поділено на 2 групи: досліджувана група – пацієнти, яким було застосовано метод ГЦА (33 пацієнти) та порівняльна група – пацієнти, яким виконано оперативне втручання без ГЦА (89 пацієнтів). Результати. Частота післяопераційних ускладнень у пацієнтів, у яких було використано методику ГЦА більша, ніж у пацієнтів, у яких вдалося уникнути ГЦА. Висновки. Метод ГЦА асоціюється з вищою ранньою післяопераційною летальністю (9 % проти 0 %) і більшим ризиком післяопераційних ускладнень, таких як: гостре порушення мозкового кровообігу, післяопераційні кровотечі, інфекції післяопераційних ран порівняно з випадками, де її не застосовували. Пацієнти, у яких використано ГЦА, потребують переливання більшої кількості компонентів крові, а середня тривалість ШВЛ, перебування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) та госпіталізації в таких пацієнтів довша, ніж у пацієнтів без використання методу ГЦА.