No abstract

No abstract

В даному дослідженні виконано розвиток стандарту Р5 (Персонал, Планета, Прибуток, Процес, Продукт), який вже набув в світі широкого розповсюдження і застосування в практиці проектного управління. Однак в стандарті Р5 представлена схема життєвого циклу переваг проектів, яка дозволяяє тільки на якісному рівні відобразити процеси життєвого циклу. Для переходу до кількісних оцінок запропоновано використати ланцюг Маркова, який являє собою феноменологічне відображення складних систем без урахування фізичної їх природи. Побудована когнітивна марківська модель життєвого циклу переваг проекту у вигляді комунікацій між станами проектної системи. Когнітивна структура життєвого циклу являє собою подобу орієнтованого графа, де вершини графа позначають стани системи, а зв'язки комунікації між ними. Запропоновано підхід щодо визначення перехідних ймовірностей за на основі оцінки комунікацій з урахуванням витрат ресурсів часу на виконання операцій у формі правил. Характер комунікацій між станами s→j ланцюга Маркова визначає величину перехідних ймовірностей π sj. Ресурсні витрати часу для кожного стану поділені на п'ять інтервалів π sj : {0}-витрати відсутні; {0.01-0.1}незначні витрати часу; {0.1-0.3}-нижній рівень витрати часу; {0.3-0.7}-середні витрати часу; {0.7-1.0}-нийбільше часу. Логіка вибору значень умовних перехідних ймовірностей ланцюга Маркова дозволяє визначити дані для моделювання траєкторії життєвого циклу переваг проектів в координатах ймовірностей станів системи і кроків. Показано, що застосування ланцюгів Маркова є раціональним для відображення життєвого циклу переваг проектів. Проведено аналіз для певного рівня технологічної зрілості проектного середовища (організації), що відповідає сукупності значень перехідних ймовірностей. Досліджено вплив рівня технологічної зрілості проектного середовища (організації) на результативність проектів. Інший приклад щодо виконання проекту по формуванню іміджу навчальної установи шляхом застосування фронтальних інформаційних комунікацій через телебачення, пресу, участь в масових політичних заходах також виявив позитивні оцінки. Розподіл ймовірностей на початку проекту (V1) і по його завершенні (V2) суттєво відрізняються. У наслідок виконання проекту збільшились величини ймовірністей станів р7 (Вигода) та р8 (Додаткова вигода). На початку проекту: р7 (V1) + р8 (V2) = 0.14+0.05 = 0.19. Після виконання проекту: р7 (V1) + р8 (V2) = 0,22 + 0.08 = 0.30. Оцінка даних проекту формування іміджу навчальної установи показала, що отримані результати не суперечать гіпотезі про можливість застосування ланцюгів Маркова для визначенння характеристик життєвого циклу переваг проекту Ключові слова: когнітивна схема, ланцюг Маркова, рівень технологічної зрілості, життєвий цикл, траєкторії розвитку життєвого циклу UDC 005.8

We investigated the mechanisms of increase of efficiency of innovative activity on the basis of methodology of management of projects and programs of sustainable development on the basis of the GPM Global P5 standard as well as the triple helix model "University–State–Business". This method takes into account the current trends of program and project management of innovation. The mechanism of target distribution for universities 1.0, 2.0, 3.0, 4.0 is investigated. Suggested model of the innovation program management is based on the model of the triple helix interaction and allows to take into account the interests of all groups of stakeholders. The mechanism of formation of the mission of the innovation program, which allows to determine the strategic goals of the innovation program participants, namely – the competitiveness of the University for higher education institutions, the quality of life of the population for the state and the profit for business. The method of formation of the architecture of the innovation program in the system "University–State–Business" has been developed with the integration of the interests of all participants of the program. The method of creating an office of management of the innovation program is proposed taking into account the model of the architecture of the innovation program.

No abstract