forMAtIon of reseArch coMpetence At the unIversIty: econoMIc AnD MAnAGerIAl Aspects purpose. To study the features of the influence of economic factors and management on the formation of research competence at the university as a social institution, as well as their reverse effect. Namely, the influence of university graduates with research competence on the socioeconomic development of the state. Methodology. The authors used the "qualitative metasynthesis" approach as the main research method. The authors carried out metasynthetic work, i.e., studied the currently available literature on the stated problem of the study, considered existing prac tices, as well as their results. The thematic coding strategy based on the selection and use of pragmatic and metadiscourse markers was used to synthesize the obtained research results. findings. The authors found that the attitude to and the ways of forming research competence are determined by the State policy in the field of education. In economically developed countries, research competence is one of the key markers that reveal the effectiveness of the relationship between the state and the university as a social institution. The state stimulates the development of university laboratories and research centers in exchange for professional researchers who ensure the socioeconomic develop ment of society. originality. The authors identified two key markers for the formation of research competence in university education. The first is targeted state education policy. The second is the economic and managerial autonomy of universities, which allows them to turn university laboratories into research centers that can effectively solve problems of state, regional, and global scale. practical value. The results obtained are necessary to clarify the process of reforming the Ukrainian education system. They adapt the world experience to Ukrainian reality and establish key markers for the development of economic and managerial rela tions between the state and the university as a social institution.

У статті встановлено, що реалізація системи на основі системного підходу базується на таких принципах: науковості (у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців використовуються сучасні наукові досягнення в галузі педагогіки, психології, інформаційних технологій, техніки), динамічності (розвиток системи проявляється в постійному накопиченні інформації, її оновленні, вдосконаленні елементів і структури системи та відбувається шляхом зміни її якісних станів), професійної спрямованості (необхідність врахування під час проектування та реалізації процесу підготовки професійних вимог, суспільних потреб, а також особистісних інтересів і здібностей студентів), активності і самостійності (доцільна мінімізація прямої викладацької допомоги студентам у процесі їх дослідницької підготовки та орієнтація на самостійність у здійснюваних майбутніми фахівцями діях), зворотного зв'язку (систематичне отримання викладачем інформації про стан отриманих результатів із метою здійснення педагогічного супроводу і підтримки). Вказано, що виявлення педагогічних умов ефективного функціонування системи формування професійної компетентності майбутніх фахівців здійснюється виходячи із сутності та особливостей цієї системи; умов ефективності професійної освіти загалом; соціального замовлення вищої професійної освіти, характеристики сутності підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності з урахуванням специфіки освітнього процесу у вищому навчальному закладі. Доведено, що розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців завдяки системному методу сприяє формуванню активності, самостійності, ініціативи, загальної та професійної культури, а також є результативною умовою ефективного розвитку та функціонування нашої системи. Реалізація цієї умови ефективного розвитку та функціонування системи через залучення студентів до науково-дослідницької роботи сприяє накопиченню досвіду самоосвіти у майбутніх фахівців в інформаційно-професійній діяльності.Ключові слова: професійна компетентність, вищий навчальний заклад, мотивація, системний підхід, інформаційно-професійна діяльність.