The article clarifies that the problem of discrepancy between the growing amount of information and the number of teaching hours provided by standard curricula is acute for modern higher education, which raises the issue of improving the efficiency of perception and assimilation of educational material by students. It is proved that visual ways of presenting educational information have a significant potential for intensification of educational and cognitive activities. The article investigates the content of scribing as a means of visualizing information and the possibility of its use in the educational process. Types (scribing-facilitation, video-scribing, painted, application, magnetic, flannel, 3D-scribing), various types of images used in the technique of video-scribing to create bright and sound pictures (drawings, icons, symbols, inscriptions) are considered. slogans, diagrams, charts, music, voice acting, etc.). The main advantages of video scribing are emphasized: the possibility of multiple viewing of videos; simultaneous perception of information by auditory and visual systems (parallel memorization), which significantly increases the amount of assimilated information; transfer of voluminous educational information by its structuring, which promotes step-by-step assimilation of the material. It is emphasized that by perceiving the information presented by video scribing, the listener reproduces in memory and retells the heard story better than just the information perceived by the ear. A roadmap for creating video scribing is offered. The content of the program with which you can learn video writing (Sparkol VideoScribe), as well as the content of programs that can be used to create video writing (Power Point, PowToon, GoAnimate, Sparkol VideoScribe, Animaker). It is proved that the use of scribing technology in the classroom and in independent work of students helps to increase the effectiveness of learning, the development of visual thinking of students, strengthening their cognitive interest and independence, education of visual culture.

The article reveals the features of smart education as a leading concept in the development of professional training of future teachers. The main components of smart education, such as a smart student, smart pedagogy and smart environment were characterized. The main principles of smart education and the ideas that formed the basis of this concept of education (mobile access, formation of new knowledge, creation of a smart environment) were defined. The features of smart education were substantiated. The peculiarities of the implementation of smart education in the conditions of the COVID-19 pandemic and military events in Ukraine were revealed. The functions of the smart system (site management system) in the process of studying the disciplines of the pedagogical cycle, its content and technological components, and facilities of the smart complexes for students and teachers in the process of training future teachers were defined. The criteria of smart complexes (automation, sequencing, assessment, data collection in real time, self-organisation) were singled out. The distance learning systems for creating smart complexes in the process of training prospective teachers were considered. The results of students’ survey as for using smart complexes in the educational process were analyzed. Due to the results, the advantages and disadvantages of using smart technologies in educational process were determined. The ways of further research work regarding the introduction of smart education into the educational process were outlined.

В умовах воєнного стану важливо організувати навчальний процес, який дасть можливість вирішувати ключові проблеми освіти, які постали в період війни, та гарантувати максимальну безпеку учасникам освітнього процесу з одночасним якісним засвоєнням знань та набуттям компетенцій, необхідних надалі для професійного розвитку здобувачів вищої освіти. Постійний моніторинг тенденцій дистанційної освіти дає змогу оцінити ситуацію та намітити шляхи розвитку. Тому метою поточної розвідки є комплексний аналіз недоліків і перспектив дистанційного навчання у вищій школі в умовах російсько-української війни. Ще до спалаху пандемії коронавірусу українська система вищої освіти зіткнулася з викликами, пов'язаними з війною на сході України, однак тоді ситуація була кардинально відмінною від сучасної (локальна гібридна війна не становила тотальної загрози для всієї системи освіти), коли війна більшою чи меншою мірою зачіпає всі регіони країни. Організація навчання в умовах воєнного стану переважно базується на практиці, здобутій під час жорстких карантинних заходів. Основною рисою дистанційної освіти під час війни стало вміння адаптувати навчальний процес до обставин, які швидко змінюються, іноді спонтанно, і зазвичай у напрямку швидкого погіршення безпекової ситуації та доступу до комунікацій онлайн. У статті узагальнено та систематизовано подано низку перспектив на недоліків дистанційного навчання під час воєнного періоду. Недоліки, які назріли під час віддаленого навчання як єдиноможливого формату надання безперервних освітніх послуг, значно перевищують кількісно переваги затяжного й невизначеного щодо тривалості періоду онлайн-взаємодії між студентами та викладачами. Здебільшого питання постає в якості освітніх послуг, їхньої релевантності, а не номінативного характеру -загалом у питанні набуття студентами необхідних компетенцій для майбутньої професійної діяльності. Очевидно, що після завершення війни виявляться численні прогалини практичної підготовки здобувачів, над подоланням яких треба буде інтенсивно працювати. Це ж стосується студентів, які за час тривання дистанційної освіти стали дипломованими фахівцями. Проте саме визначені нами переваги дистанційного навчання й потенційно ті нові, що ще будуть розкриті, стануть магістральними перспективними площинами, які гарантуватимуть удосконалення й розширення можливостей української системи вищої освіти в період повоєнної розбудови.

No abstract