Виконано моделювання наступних поведінкових діаграм: варіантів використання, станів, послідовності та діяльності. При формуванні проектної архітектури було використано розширену нотацію UML 2.5 та CASEінструментарій Enterprise Architect 14.0. Дослідження провадяться, оскільки зараз став проявлятись особливий інтерес до комп'ютерної графіки, а також у зв'язку з інтенсивним розробленням та впровадженням систем автоматизованого проектування (САПР) у різних галузях виробництва та навчання. В результаті досліджень було виявлено, що висока швидкість рендерингу надає широкі перспективи для застосування САПР BRL-CAD у різноманітних галузях: військових, промислових чи навчальних застосуваннях. Потужний бік системи BRL-CADце надзвичайна швидкість засобів візуалізації, трасувальника променів та рендерингу. Виконані дослідження реінжинірингу ГБД важливі, оскільки дозволяють удосконалити САПР BRL-CAD шляхом високорівневого мовного оновлення.

Одеський державний екологічний університет, м. Одеса Анотація. У статті проводиться порівняння програмних продуктів, що взяті на безкоштовній основі, програмних продуктів, що поширюються за вільними ліцензіями із відкритим кодом, та комерційних розробок. Аналіз виконано за результатами дослідження реальних даних попиту, на підставі вивчення більш ніж двох сотень найпопулярніших продуктів від компаній-розробників ПЗ. Результати візуалізовано у вигляді побудованих гістограм, що містять чинники переваг та недоліків у відповідному процентному співвідношенні, та сформованих таблиць, що наочно розмежовують вивчені властивості ПЗ. Виконання всебічного аналізу різних видів ПЗ дозволяє остаточно визначити межі понять: відкрите, вільне чи комерційне ПЗ. Результат аналізу стане у пригоді при виділенні переваг чи недоліків по кожному із видів ПЗ. Цей набір властивостей забезпечить однозначність обрання компанією або фірмою того чи іншого виду ПЗ для задоволення конкретного функціонального галузевого набору. Ключові слова: програмне забезпечення, програмний продукт, відкрите, вільне, комерційне, вихідний код, переваги, недоліки, чинники, властивості. Аннотация. В статье проводится сравнение программных продуктов, взятых на бесплатной основе, программных продуктов, распространяющихся по свободным лицензиям с открытым кодом, и коммерческих разработок. Анализ выполнен по результатам исследования реальных данных спроса, на основании изучения более двух сотен самых популярных продуктов от компанийразработчиков ПО. Результаты визуализированы в виде построенных гистограмм, содержащих факторы преимуществ и недостатков в соответствующем процентном соотношении, и сформированных таблиц, наглядно разделяющих изученные свойства ПО. Выполнение всестороннего анализа различных видов ПО позволяет окончательно определить границы понятий: открытое, свободное или коммерческое ПО. Результат анализа будет полезным при выделении преимуществ или недостатков по каждому из видов ПО. Этот набор свойств обеспечит однозначность избрания компанией или фирмой того или иного вида ПО для удовлетворения конкретного функционального отраслевого набора. Ключевые слова: программное обеспечение, программный продукт, открытое, свободное, коммерческое, исходный код, преимущества, недостатки, факторы, свойства. Abstract. The article compares software products taken for free, software products distributed under free open source licenses and commercial ones developments. The analysis is based on the results of real study demand data, based on the study of more than two hundred of the most popular products from software companies. The results are visualized in the form of constructed histograms containing factors of advantages and disadvantages in the corresponding percentage and the generated tables clearly distinguishing the studied properties of the software. Performing a comprehensive analysis of software various types allows you to finally define the boundaries of concepts: open, free or commercial software. The result of the analysis will be useful in highlighting...

Побудовано проектний каркас (системна архітектура), на основі якого виконано моделювання структурної діаграмної частини, що всебічно характеризує процес реінжинірингу графічних баз даних (ГБД) для системи автоматизованого проектування (САПР) BRL-CAD. При формуванні проектної архітектури було використано розширену нотацію UML 2.5 та CASE-інструментарій Enterprise Architect 14.0. Дослідження провадяться, оскільки сьогодні існує особливе зацікавлення до задач комп'ютерної графіки, а також у зв'язку з інтенсивним розробленням та впровадженням САПР у різних галузях виробництва та навчання. В результаті досліджень було виявлено, що висока швидкість рендерингу надає широкі перспективи для застосування САПР BRL-CAD у різноманітних галузях: військових, промислових чи навчальних застосуваннях. Дані отримані у роботі важливі, оскільки на підставі моделювання структурної частини (діаграм: об'єктів, класів, компонентів та розгортання) складатимуться майбутні технологічні засади створення, удосконалення та оновлення ГБД, як композиційного компоненту для подальшого підключення до відкритої САПР BRL-CAD.

The subject of the work is the construction of a graphical network model of reengineering of the software system. Purpose of the paper is development of software for increasing the level of automation of designing network charts for the organization of production by reengineering software systems in the framework of project management. Network planning is one of the forms of graphical representation of the work content and the duration of implementation of strategic plans and long-term complexes of project, planning, organizational and other activities of the enterprise. Along with linear charts and table calculations, network planning methods are extensively used in the development of long-term plans and models for the creation of complex production systems and other objects of long-term use. The “Nodes-Activity” type of graphs is used in modern specialized packages of planning and operational management computer programs. The task before creating a software tool is the ability to work with all types of network charts with the possibilities of their comprehensive transformation. Methods. The article is based on methods of network planning for the PERT (Program Evaluation and Review Technique) methodology, the use of elements of graph theory and the Gantt chart method as an accounting method for project management. Simulation of the system software architecture is carried out within the UML (Unified Modeling Language) 2.5 methodology using the CASE toolkit Enterprise Architect 14. Project decisions proposed by the authors are the results of the article. The content of the design part is determined, firstly, by the specifics of the planning of software projects reengineering, and secondly, by the features of specific technical proposals for a project that is manageable. The architecture (project “Frame”) software for managing network planning of software project reengineering is designed in the article. Conclusions. The architecture is developed in the form of several structural and behavioral diagrams, namely: use case diagram, which provides an analyst with a detailed idea of the software field of application; sequence diagram that is designed to create a programmer's imagination on how to perform actions when working with a future program tool; statechart diagram that is required for a visual representation of those states in which the software can be at different times; class diagrams that are used to design the main form filling of the future software; component diagram that is designed to examine the composition of the components of the future software and indicate the sequence of compilation and assembly of individual modules. The numerical and temporal estimation of the planning parameters is based on the data obtained from the Gantt design charts.

канд. техн. наук, доцент, завідувач кафедри інформаційних технологій Одеської національної академії зв'язку ім. О. С. Попова; доцент кафедри інформаційних технологій Одеського державного екологічного університету, Одеса, Україна. Тимофєєва О. С. -аспірант кафедри інформаційних технологій Одеського державного екологічного університету, Одеса, Україна. Зайцева-Великодна С. С. -технік лабораторії інформатики та чисельних методів Одеського державного екологічного університету, Одеса, Україна. АНОТАЦІЯ Актуальність.Програмні системи настільки щільно увійшли до нашого життя, що неможливо уявити собі існування та розвиток людства без них. Але під впливом чинників технічної еволюції відбувається старіння програмних систем із погіршенням їх характеристик. Тут у пригоді стає докорінна переробка із наслідуванням позитивних якостей програмної системи та відділенням негативних, тобто реінжиніринг. Подібні процеси, що починаються з перепроектування, вимагають обов'язкової аналітичної оцінки показників проекту, адже існують випадки, коли реінжиніринг нерентабельний стосовно конкретної програмної системи. У статті розглянуто комплексний інструмент оцінки програмного проекту, що прогнозує працемісткість перепрограмування об'єктів, у сполученні із іншими показниками проектів, які визначають складність реінжинірингу програмних систем.Мета. Сформувати метод, за яким можна оцінити показники реінжинірингу програмних систем за допомогою комплексного інструментарію оцінки програмного проекту.Метод. Описана у статті технологія заснована на використанні методу точок Карнера із внесенням суттєвих доповнень та розширень. Встановлення коефіцієнтів та обрання значення констант засновані на методі Якобсона та перевірені на багаточисельній статистиці найбільш схожих проектів.Результати. Після аналізу завершеного проекту і вивчення звіту про показники, доступні чинники можуть бути точно відкориговані, щоб дати оцінку фактичним годинам реінжинірингу. Згодом, можна використовувати ці дані у якості базової траєкторії життєвого циклу проекту. На підставі розрахованих показників оцінювання формується звіт, що містить аналіз оцінки програмного проекту, для включення у вихідну проектну документацію, яка є частиною організаційного забезпечення систем автоматизованого проектування програмних систем.Висновки. Отримав подальший розвиток метод розрахунку проектних точок Карнера із внесенням суттєвих доповнень та розширень щодо процесів реінжинірингу програмних систем. Кожна змінна визначається та обчислюється окремо із використанням вимірювань, вагових коефіцієнтів та обмежуючих констант. Вимірювання виконуються командою досвідчених системних аналітиків, що спираються на власні уявлення про технічну складність проекту та можливості команди програмістів. Коефіцієнти та константи приймаються, виходячи із статистичних даних 3 -5 вже оцінених аналітиками виконаних проектів із близьким ступенем схожості.КЛЮЧОВІ СЛОВА: програмна система, проект, реінжиніринг, метод проектних точок, показник, оцінка, варіант використання, чинник, ваговий коефіцієнт, обмежуюча конс...