No abstract

Розробка ДНК-вакцин є одним з найперспективніишх напрямків у сучасній вакцинології. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку цього напрямку в прикладному аспекті, недостатньо вивченим залишається широке коло питань щодо базових механізмів індукції імунної відповіді при застосуванні зазначеного методу імунізації. З огляду на це створено модельну ДНК-вакцину, де як ген модельного антигену використано ген ß-галактозидази Е. coli. У результаті експериментів показано, що створена модельна рекомбінантна плазміда pBG-TR/02 здатна індукувати про дукцію специфічних до ß-галактозидази Е. coli антитіл у мишей залежно від місця її введення, тобто може бути використана як модельна ДИК-вакцина у подальших дослідженнях. Ключові слова-ДНК-вакцина, модельний антиген, імунізація, гуморальна імунна відповідь.

Крысам со стрептозотоциновым и аутоиммунным (крысы BB) инсулинзависимым сахарным диабетом инъецировали в печень и интраперитонеально включенные в липосо-Mbi плазмиды pAINS и GINS, несущие ДНК-последовательность препроинсулипового гена человека. У крыс со стрептозотоциновым диабетом введение pAINS и GINS приводило к снижению концентрации глюкозы в крови с максимальным эффектом через 6-10 ч после инъекции. Через 24 ч показатели возвращались к исходному уровню. У крыс BB такой реакции не зарегистрировано. Выявлена большая вариабельность в концентрации иммунореактивного продукта в сыворотке крови животных после инъекции, плазмид. Обсуждается вопрос о возможных механизмах (эндокринных и иммунных) этого явления.

No abstract